Військовим важливо відчувати підтримку своїх близьких і суспільства загалом. І, здавалося б, підтримувати іншу людину не важко. Кожному з нас доводилось підбадьорювати друзів і знайомих. Проте підтримка військових має свої особливості, адже військові – це люди, змінені й часто травмовані війною. Кожен з них пройшов різний та водночас важкий шлях і заслуговує, як мінімум, на екологічну підтримку. У цій статті ми розповімо, як цивільним з Чернігова підтримати захисників і захисниць, щоб не зашкодити їм. Більше на ichernihivets.com.
Війна змінює людей
Зважаючи на те, що війна – це не нормальні умови для людської психіки, вона змінюється. І військові починають жити за новими правилами, які у психології називають “правилами бою”, або “правилами виживання”. До них належать такі правила як “«Ні» почуттям”, “Зупинити хаос”, “Реагуй при небезпеці”, “Плануй наперед”, “Залишайся непередбачуваним”, “Довіряй тільки перевіреним”, “Знай територію”. Вони впливають на мислення та поведінку військових, тому цивільні можуть не розуміти їх. А це, згідно з Андрієм Требухом, героєм оборони Чернігова, робить мирне життя для військових певною мірою складнішим, чим на фронті.
Чернігівці, своєю чергою, можуть полегшити військовим повернення до мирного життя, ознайомившись із сімома “правилами бою”. Правило “«Ні» почуттям” передбачає те, що військовий менше проявляє емоції. З одного боку, це захисний механізм людської психіки: вона “вимикає” більшість емоцій заради виживання. А з іншого, менша емоційність необхідна для ефективної роботи військового. Він має зберігати холодний розум на службі.
Згідно з правилом “Зупинити хаос”, військовий чи військова може завмирати, коли відбувається щось непередбачуване. У цю мить людина збирає інформацію про те, що трапилось. За правилом “Реагуй при небезпеці”, людина постійно насторожена. Військовий чи військова очікує на атаку ворога і, за правилом “Плануй наперед”, продумує різні сценарії розвитку подій. До того ж задля виживання на війні людина схильна залишатись непередбачуваною, довіряти тільки перевіреним людям, а також знати свою територію.
Більше про сім “правил бою” чернігівці можуть дізнатись на тематичних зустрічах від різних ветеранських організацій, зокрема “Всеукраїнської ветеранської спільноти «Серцевір»”. На них психологи розповідають чернігівцям як екологічно підтримувати військових і ветеранів. Адже розуміння семи “правил бою”, згідно з психологинею Яніною Василенко зі спільноти «Серцевір», відіграє ключову роль у цьому.
Як екологічно спілкуватись з військовими?
На думку чернігівського військового психолога Павла Славинського, у спілкуванні з військовими головне – не маргіналізувати їх. Вони мають почуватись такими ж членами суспільства. З військовими потрібно говорити щиро і турбуватись про те, щоб їм було комфортно. Задля цього Павло Славинський радить уникати таких питань як “скількох ти вбив?”, “у чому полягала твоя робота?”. Ці питання, очевидно, тригерні для більшості військових.
Павло Славинський окремо виділяє питання стосовно здоров’я. Чужим людям краще не питати військових “як ваше здоров’я?”. Адже кожен військовий і військова сприймає це питання по-своєму. Наприклад, Павло Славинський, як ветеран, сприйняв би це питання від чужої людини так, ніби її цікавить його працездатність, а не самопочуття. До того ж багато військових отримали травми на війні. Далеко не кожен з них може вільно говорити про свої травми навіть з рідними, що вже казати про чужих людей.
Якщо військовий чи військова самі захотіли поділитись цим, то бажано їх вислухати і підтримати. Навіть, коли вони розповідають про криваві подробиці війни. Цивільним може бути складно слухати про це і реагувати на таку розповідь. У цьому випадку можна сказати: “Не можу уявити, що тобі довелося пройти”. Або обійняти чи подякувати. Подякувати можна і звичайним “дякую”, і “дякую тобі за те, що ти робиш”. Головне – проявити емпатію і показати готовність підтримувати військового чи військову.