Народжений 24 грудня 1740 року в Сосниці, що тоді входила до Чернігівського полку, Опанас Филимонович Шафонський став однією з найвизначніших постатей Ранньомодерної Чернігівщини. Більшість чернігівців XXI століття знають його як краєзнавця. Разом з тим, за вісімдесят років життя Опанас Шафонський зробив низку відкриттів у XVIII столітті, зокрема у сфері епідеміології. Більше на ichernihivets.com
Юні роки Опанаса Шафонського
Прізвище Опанаса Филимоновича має цікаву історію. Спочатку його батько був Шатило, потім змінив прізвище на Шатиловський і зрештою став Шафонським. Филимон Шафонський був сосницьким сотником, а Опанас – його єдиним сином. І, на жаль, хворобливим. Через це Филимон відкинув ідею зробити з Опанаса видатного козака. Натомість вирішив дати йому ґрунтовну освіту, щоб син став науковцем.
Початкову освіту Опанас здобув вдома під керівництвом приватного вчителя – німця Фонлосова. Він першим помітив непересічні інтелектуальні здібності юнака і повідомив про них Филимону Шафонському. Зважаючи на це, а також на успіхи Опанаса в німецькій мові, Фонлосов порадив Филимону відправити сина в Німеччину на подальше навчання. Филимон Шафонський дослухався до вчителя і в 1756 році відправив Опанаса за кордон.
Карта малоросійських полків, тобто українських. Зверху – Чернігівський полк, звідки родом Опанас Шафонський. Карта кінця XVIII століття
Опанас Шафонський підкорює європейські університети
Тоді шістнадцятирічний юнак прибув до німецького міста Галле, де, завдяки рекомендації Фонлосова, вступив до місцевого середнього педагогічного закладу. Закінчивши його, Опанас подався до Галлського університету вивчати право. Там хлопець написав дисертацію, захистив її та здобув ступінь доктора права. Проте Опанас не зупинився на досягнутому. Після німецького університету молодик вступив до голландського – Лейденського, де Опанас став доктором філософії.
Після голландського університету Опанас вступив до французького – Страсбурзького. У ньому молодик вивчав медицину, написав дисертацію «Про корчі у вагітних, роділь і породіль», захистив її і здобув ступінь доктора медицини. У результаті у двадцять три роки Опанас закінчив три європейські університети і мав скільки ж наукових ступенів.
Опанас Шафонський як медик
З таким багажем знань у 1763 році Опанас Шафонський вирішив повернутись на Батьківщину. Там Медична колегія Санкт-Петербурга засвідчила справжність його європейського диплома й дозволила Опанасу працювати в медичній сфері. Спочатку молодика назначили лікарем в Астраханській губернії. Це місце не сподобалось Опанасу, адже Астрахань була віддалена від інтелектуальних і наукових центрів Російської імперії. Він би не зміг зробити собі кар’єру там.
У 1768 році Опанаса Шафонського направили працювати у Другій російській армії на посаді головного лікаря. Проте молодик захворів і наступного року його переведи до Московського генерального шпиталю. Саме там, знову працюючи головним лікарем, Опанас відзначився в боротьбі з чумою. Тобто гострим інфекційним захворюванням, яке супроводжуються лихоманкою, важкою інтоксикацією, ураженням лімфатичної системи, шкіри та легень.
У 1770 році Опанас першим помітив ознаки чуми, або “морового повітря”, в кількох пацієнтів шпиталю та занепокоївся. І не дарма, адже в Москві починалась сильна епідемія. Тому Опанас Шафонський наполіг на вживанні запобіжних заходів. Через це у шпиталі ввели карантин. Він тривав десять тижнів і за цей час захворюваність на чуму значно знизилась. Однак головний лікар Москви Андрій Ріндер не визнавав, що в місті чума. Він виправдовував високу смертність “гарячкою”.
Внаслідок такого рішення Андрія Ріндера запобіжні заходи проти чуми припинились. Ніщо не заважало інфекції відродитись і поширюватись з новою силою. Тоді як місцевим лікарям, з-поміж яких був і Опанас Шафонський, довелось боротись з чумою, коли її розмах був найбільшим. Опанас відважно протистояв чумі. Він працював як у себе у шпиталі, так і загалом по місту. Організовував карантини, оглядав тіла померлих і вивчав природу чуми.
Завдяки експертності Опанаса Шафонського в питаннях “морового повітря” його першим долучили до спеціальної Комісії з лікування та запобігання моровиці. У її складі Опанас продовжив боротьбу з чумою, збираючи з колегами все більше даних про цю хворобу. Зрештою, за два роки роботи в Комісії накопилось багато відомостей про чуму. Опанасу Шафонському доручили впорядкувати їх, підготувавши узагальнювальну працю. Нею став “Опис морової язви, що була в Москві з 1770 по 1772 рік, з всіма заходами, вжитими для її припинення”. Його опублікували в 1774 році. Це було перше наукове видання у Російській імперії про чуму. До того ж укладене вихідцем з Чернігівщини.
Титульна сторінка праці про чуму, підготовленої Опанасом Шафонським.
Опанас Шафонський змінює професію
Як чума закінчилась, Опанасу Шафонському дали чин колезького радника і підвищили на роботі. З 1776 року він був головним адміністратором московської медичної частини. Однак Опанас хотів повернутись на Батьківщину. Він багато років провів на чужині і бажав до Чернігова. Тому в 1781 році відомий медик бере відпустку і їде в рідне місто. Там, крім офіційної роботи то в Карному суді, то в Намісницькому правлінні, Опанас займався краєзнавством Чернігівщини.
Невдовзі по приїзду Опанаса Шафонського автономний устрій Гетьманщини було ліквідовано і почались територіально-адміністративні реформи. Вони мали на меті уніфікувати територіальний поділ українських і російських земель. Через це Чернігівський полк став намісництвом. Паралельно з тим, вивчаючи українські землі і їхній ресурсний потенціал, російський уряд сприяв появі описів намісництв. На Чернігівщині також проводились процеси, спрямовані на дослідження регіону. І Опанаса Шафонського залучили до них.
Опанас як завжди відповідально поставився до завдання. Він самостійно відвідував різні поселення Чернігівщини, збирав інформацію про них. І результатом його напрацювань у 1786 році став рукопис під назвою “Чернігівського намісництва топографічний опис”. До нього Опанас додав загальний опис Малоросії, як тоді називали Україну. І хоч ця частина була не передбачена імперською програмою, її залишили в “Описі”. Після неї йшов розлогий опис Чернігівського намісництва та одинадцяти повітів, що входили до нього.
Титульна сторінка топографічного опису Чернігівського намісництва, підготованого Опанасом Шафонським
“Опис” містив історичну, археологічну, економічну, етнографічну, географічну та природничу інформацію. Це робить його надзвичайно корисним джерелом з краєзнавства. Звісно, при укладенні “Опису” Опанас Шафонський припустився деяких неточностей. Разом з тим, його робота була винятковою в XVIII столітті. До того ж, крім теоретичного опису Чернігівщини, у роботі Опанаса Шафонського були візуальні матеріали. Йдеться про малюнки із зображенням представників різних соціальних верств: полковника, сотника, канцеляриста, землероба, заможної пані, селянок та козака. На жаль, автор малюнків залишився невідомим.
Малюнок української дівчини доданий до “Топографічного опису Чернігівського намісництва”. Кінець XVIII століття, автор невідомий
У березні 1811 року Опанас Шафонський спочив з миром у Чернігові. За свої вісімдесят років він зробив низку відкриттів, зокрема у сфері епідеміології та краєзнавства. Його інтелектуальна спадщина досі актуальна і корисна.