Після початку повномасштабної війни українські лікарі допомагають нашій країні здобути незалежність та перемогти. Чернігівський кардіохірург Ігор Венгер працював на Бахмутському напрямку з 25 травня по 1 липня 2023 року. В цій статті ми розкажемо його історію. Більше на ichernihivets.com.
Чому Ігор Венгер вирішив відправитися на фронт?
Ігор Венгер – кардіохірург з 30-річним досвідом. За свою кар’єру він зробив близько 1500 операцій на відкритому серці. Він вирішив відправитись до стабілізаційного пункту після того, як звідти повернувся один із його співробітників. Венгер дізнався, що існує дефіцит кадрів на фронті. Так він вирішив, що хоче бути корисним для країни.
Венгер відправився до добровольчого шпиталю. Це не було чиїмось наказом, а було тільки його внутрішнім покликанням. Завдяки таким добровольчим шпиталям, як Перший медичний добровольчий шпиталь, Червоний хрест і «Госпітальєри» у лікарів є можливість допомогти військовим без призову до ЗСУ або мобілізації.
Ігор вважає, що для того, щоб перемогти, кожен українець має долучитись. Для Ігоря бажання допомогти було природним. Ігор взяв участь у ротації Першого медичного добровольчого шпиталю імені Миколи Пирогова. Для Ігоря це було досить символічно, тому що колись він навчався в Одеському національному медичному університеті імені Пирогова. Венгер згадує, що на першому курсі студенти вивчали біографії відомих лікарів. Пирогов був засновником військово-польової хірургії. Це він почав практикувати лікування на полі бою в медичних шпиталях.
Шпиталь назвали на честь Пирогова, тому що Пирогов – це приклад того, яким може бути росіянин, якщо він житиме в Україні, адже Пирогов досяг медичних висот, коли жив в Одесі та Вінниці.
Навчання
Перед тим, як відправитись до стабпункту, Венгер пройшов необхідне навчання. Протягом п’яти днів лікарі проходили підготовчі курси. Їм розповідали, як правильно поводитись під час бойових дій та як надавати собі допомогу. Медики повторювали, як правильно накладати турнікети та робити медичне сортування. Лікарям розповіли, кому варто надавати допомогу в першу чергу, а кому – в другу.
Головна задача стабпункту – це стабілізувати стан хворого, щоб він зміг доїхати до шпиталю, де йому надають більш кваліфіковану допомогу. На стабпункті необхідно мати хірургічні навички та навички травматолога. Також на стабпунктах потрібні анестезіологи та реаніматологи. Найголовніше – це зупинити крововтрату та підготувати пацієнта до транспортування.
Робота Венгера на фронті
Венгер займався хірургічною роботою: тампонуванням ран, накладанням шин та обробкою ран. Це війна мін та снарядів, тому найбільша частина поранених бійців має тяжкі осколкові ураження. Усі травми схожі: осколки, переломи, ураження органів або частин тіла.
Сили на роботу Венгер брав, розуміючи, яку важливу місію він виконує. Його надихали люди, які були поряд. Його надихав той факт, що поряд «наші українці, наша нація, наш народ». В ротації він зустрів багато земляків. Наприклад, кухарку стабпункту Аллу. Пізніше виявилось, що Венгер лікував її сина.
Декілька разів доводилось покидати стабпункт заради безпеки, але згодом Венгер повертався та знову починав працювати. Бували затишшя, тоді поранених було менше. Бували дні, коли було всього декілька пацієнтів, а бували – коли декілька сотень.
Про баланс між допомогою на фронті та допомогою цивільним
Якщо Венгер буде потрібний на фронті, то він повернеться, але він вважає, що необхідно знаходити баланс, адже без нього кардіохірургічна робота в чернігівській лікарні майже зупинилась. Венгер хотів би працювати і в Чернігові, і допомагати військовим. Найбільше Ігор бажає, щоб війна закінчилась, і якщо він може пришвидшити це, то він готовий допомогти.