13 Серпня 2022

Яків Лизогуб: чернігівський полковник, який брав Азов і підкорював Азербайджан

Related

Проєкт “Єдині” в Чернігові: в місті скоро запрацює україномовний розмовний  клуб

Нещодавно Чернігів  став черговим  місто, яке приєдналося  до проєкту...

Михайло Птуха: видатний вчений з Остеру, що свято вірив у силу статистики

Чернігівська земля багата не тільки простими народними талантами, а...

Левко Ревуцький: видатний композитор з Чернігівщини

Чернігівська земля дуже багата на таланти. Є серед них...

Share

Яків Юхимович Лизогуб відомий в історії як військовий і політичний діяч, який командував українськими арміями на величезному театрі військових дій від Каспійського до Балтійського і Чорного морів. Українці козаки під командуванням Лизогуба допомагали Петру Першому у його завоюваннях. А отже, українців у певному розумінні можна теж вважати творцями російської імперії. Проте це – тема для окремої статті. Сьогодні ж, на сайті ichernihivets, поговоримо про Якова Юхимовича Лизогуба.

Військовий командир

Найголовнішим військовим походом Лизогуба стало взяття Азова в 1696 році. Завдяки йому слава Якова Юхимовича розійшлася далеко за межами України. Про участь українських козаків у військовому поході Петра Першого написав історик XVIII століття Жан-Бенуа Шерер. 

Ось що він написав: «Цар Петро, подавшись завойовувати Азов, наказав своєму васалу Мазепі надіслати йому 15 тисяч козаків. Гетьман відрядив на поміч цареві два загони козаків під командуванням полковника гадяцького Михайла Борошова і Якова Лизогуба, полковника чернігівського. Цар спочатку відіслав підкріплення Доном в напрямку Азова, а потім по морю до поселень татар на Кубані. Ціллю маневру була ізоляція Азова від інших татар. За вдале закінчення походу цар віддячив Якову Лизогубу і іншим козацьким командирам багатими подарунками».

Про участь козаків Якова Лизогуба у взятті Азову пише також історик І. Крип’якевич. Його згадка більш стисла, лаконічна. Дослідник просто пише про участь козаків у військовому поході і про те, що українці здобули велику славу.

Походження Якова Лизогуба

Яків Лизогуб походив зі старого старшинського роду Лизогубів, який прославився ще в часи Богдана Хмельницького. Батьком нашого героя був Лизогуб Юхим Якович, а матір’ю – Любов Петрівна Лизогуб (дівоче прізвище – Дорошенко). Мати полководця доводилася дочкою гетьману Петру Дорошенку.

Роль Якова Лизогуба в українській державі

У якості чернігівського полковника Яків Лизогуб брав участь у кількох походах Івана Мазепи. Проте він не підтримав Мазепу у його союзі з Карлом XII. Це дозволило Лизогубу брати активну участь у політичному і військовому житті країни і при гетьмані Івані Скоропадському.

В 1718 року Яків Лизогуб входив до складу делегації до Петра Першого, який нещодавно повернувся в Росію з Франції. На той час знаний полководець уже був генеральним бунчужним.

Яків Лизогуб і ще кілька українських офіцерів були присутніми на суді Петра Першого над своїм сином Олексієм. В січні 1722 року Яків Лизогуб був членом української делегації і бачив, як вся Москва вітала Петра Першого з прийняттям імператорського титулу.

Коли вмер Скоропадський і гетьманом став Полуботок, Яків Лизогуб залишився при владі. З 1723 по 1724 рік він очолював уряд і представляв старшину в Малоросійській колегії. Ця колегія була своєрідною «ін’єкцією» московитів в державне тіло України. По суті, Малоросійська колегія стала наддержавним органом для контролю гетьманської влади.

Участь козаків Лизогуба у Другому Перському поході

Згодом українські козаки на чолі з Яковом Лизогубом взяли участь у Гилянському (Другому Перському) поході. Це звучить неймовірно, але українці воювали на території сучасного Азербайджану. А Яків Лизогуб командував великим підрозділом, який успішно виконував бойові задачі на протязі 5 років. Шкода, що ці сторінки історії української держави не згадуються в шкільних підручниках. Час міняти шкільну програму – учні повинні знати не тільки героїв сьогодення, а й героїв минулого!

Генеральний обозний

У 1726 року Яків Лизогуб «пішов на підвищення» – став генеральним обозним. Ця посада була дуже визначною в козацькому війську: по суті, генеральний обозний – це начальник артилерії. 

Наступний гетьман, Данило Апостол вважав Лизогуба своїм найкращим полководцем. Саме Лизогубу довірили «велику» місію, боротися з непокірними поляками. На чолі 20-тисячного війська Лизогуб допоміг російському фельдмаршалу Мініху взяти польське місто Гданьськ. 

В цьому місті замкнувся польський король С. Лещинський, який чимось не догодив Російській імперії. Ну полюбляють росіяни «сувати свого носа» в чужі країни – це є основою їх державної політики. Польський король втік з міста. Йому вдалося зробити це, перевдягнувшись селянином.

Через 4 роки Яків Лизогуб знову очолив військо – на це раз для того щоб вибити турків з чорноморського узбережжя.

Яків Лизогуб – історик

Далеко не всі знають, що Яків Лизогуб був не тільки військовим командиром та політиком, а ще й істориком. В 1742 році він написав «Літопис». В наукових колах літопис отримав назву «Лизогубівського».

.