19 Березня 2024

Байкар Леонід Іванович Глібов: життя, творчість та зв’язок з Черніговом

Related

Спортивний образ. Як вибрати чоловічий костюм?

Вже давно такий вибір не є лише одягом для...

Особливості бездепозитних бонусів за реєстрацію в Україні 

Бездепозитний бонус за реєстрацію в контексті онлайн-казино - це...

Будівельні матеріали від компанії «Ковальська»: широкий асортимент та висока якість

Серед будівельних матеріалів бетон є найбільш затребуваним. Він використовується...

Кухонні столи зі скла

Кухонні столи зі скла завжди виглядають легше та вишуканіше...

Що потрібно знати про інфекції ротової порожнини жителям Чернігова?

Сучасні люди дедалі більше на прийомі у стоматолога скаржаться...

Share

Леонід Іванович Глібов – відомий український байкар. В своїх творах він висміював гостру соціальну несправедливість свого часу, жорстокість поміщиків до простого народу. За свою принципову позицію, повідомляє сайт ichernihivets, письменник неодноразово попадав у поле зору поліції та навіть був звільнений з роботи в школі. Але давайте про все це по порядку.

Життєпис Леоніда Глібова

Леонід Іванович Глібов (є ще одна версія написання прізвища, Глібів), з’явився на світ 5 березня 1827 року (за старим стилем 21 лютого) в селі Веселий Поділ Хорольського повіту Полтавської Губернії. Леонід Глібов мав псевдо Дідусь Кенир. 

Батько письменника працював на панів Родзянків. Деякий час Глібови жили в селі Веселий Поділ, а потім переїхали до населеного пункту Горби Кременчуцького повіту.

Батько управляв кінськими табунами поміщика, і робив це вельми вдало. Мати з дитинства привчала хлопця до народної творчості, звичаїв та пісень. Неодноразово вона розповідала сину про видатного письменника Гоголя, з яким була знайома особисто. Розказувала мати іще одну бувальщину – як колись в Горбах зупинявся сам Пушкін і декламував «Євгенія Онєгіна». Змалку надивившись на бідування простих людей, Леонід обрав сатиру як засіб боротьби проти поміщицького свавілля.

Мати навчила сина читати і писати, давши малому таким чином «путівку в життя». А далі навчання хлопця продовжилося в 1840 році в Полтавській гімназії. Тут Леонід ознайомився з творчістю найпопулярніших поетів і письменників. Завдяки цьому його зацікавленість літературою тільки зросла.

Талант Леоніда Івановича яскраво проявився ще в молодших класах гімназії. В 1841 році він написав свою першу поезію «Сон». Більша частина написаного згодом оформилась у збірку «Стихотворения Леонида Глебова». Юнак очікував на славу і визнання за свої твори, та спочатку отримав одні лише неприємності. Інспектор гімназії попередив Леоніда, щоб він припинив писати вірші, бо сидітиме в карцері. Леонід займатися своїм хоббі не припинив. Ба навіть більше – згодом познайомився з Афанасьєвим-Чужбинським, який був знайомий з Тарасом Григоровичем Шевченком та Євгеном Павловичем Гребінкою. Завдяки Афанасію-Чужбинському Глібов полюбив творчість цих двох діячів української культури.

У 1847 році Глібов важко захворів. Тож навчання довелося перервати і повернутися додому. У 1849 році Леонід здійснив спробу стати медиком, вступивши до Київського університету. Проте ця спроба виявилася невдалою – хтозна, може на щастя. Замість університету Глібов вступив до Ніжинського ліцею князя Безбородька. І схоже, не прогадав – це сприяло його подальшій літературній творчості.

Річ у тому, що цей ліцей був створений на основі гімназії вищих наук і в ньому вже існувала досить міцна літературна традиція. До Глібова в цьому навчальному закладі вчилися А. Мокрицький, Є. Гребінка і М. Гоголь.

Літературна творчість у Ніжинському Ліцеї

Ліцеїсти нехтували тогочасними заборонами та активно вивчали українську літературу і намагалися творити самі. Згодом байки і інші твори Глібова стали популярними серед інших студентів і навіть окремих професорів. Дуже захоплювався творчістю Леоніда Івановича М. Тулов, викладач історії літератури. Байки Глібова і інші твори увійшли до «Черниговских губернских ведомостей» і друкувалися в період з 1853 по 1861 рік.

Освіта в ліцеї дала Леоніду путівку в життя: в 1855 році він став вчителем історії і географії в Чорному Острові, що на Поділлі. Через три роки він перейшов на роботу в Чернігівську чоловічу гімназію. У якості викладача Леонід Іванович гаряче обстоював прогресивні методи викладання дисциплін.

Проблеми з поліцією і звільнення з роботи

Поступово навколо Глібова і його сім’ї грунтується чернігівська інтелігенція. В 1861 році Глібов створює газету «Черниговский листок». Газета відразу стає гостросоціальною, тут друкувалися матеріали проти різноманітних зловживань чиновників, поміщиків та суддів. Глібов був пов’язаний з І. Андрущенком, який був членом підпільної організації «Земля і воля».

Влада не могла довго терпіти такого. Тому вже в 1863 році Глібова позбавили права бути вчителем. Крім того, за ним встановили нагляд поліції. 

Залишившись «без копійки», письменник на 2 роки їде до Ніжина до тестя і тещі. Але вже у 1867 році стає директором земської друкарні. Перебуваючи на цій роботі, Леонід Іванович одночасно займався і творчою працею. 

Леонід Іванович відійшов у засвіти 10 листопада 1893 року в Чернігові. Його могила знаходиться на Болдиній горі біля храму Святої Трійці. 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.