Існує багато хвороб і в кожної з них свої симптоми та способи лікування. Через це далеко не кожен мешканець Чернігівщини в XVIII столітті знав, як лікувати ту чи іншу хворобу. І, захворівши, він звертався до людини, яка могла б порадити лікувальні засоби проти найбільш поширених хвороб. Спочатку такими людьми були “зелейники”, а потім аптекарі. Їхні підходи різнились, тому населенню Чернігівщини знадобився час, щоб переконатись в ефективності аптечних ліків. Що ж продавали в перших аптеках Чернігівщини? Більше на ichernihivets.com.
Де мешканці Чернігівщини брали ліки до появи аптек?
Зважаючи на те, що хвороби є невід’ємною частиною життя, мешканці Чернігівщини здавна намагались винайти ліки проти різних хвороб. Як мінімум, з Середніх віків. Задля цього вони досліджували рослини та їхні лікувальні властивості. Якщо за результатами експериментів дослідник вирішував, що певна рослина корисна, її вносили до “травників”. Тобто до рукописних збірників з корисних трав та починали додавати до “лікарського зілля”.
Сторінка з давньоруського “травника” із зображенням конюшини, або “петрового хреста”
З часом сформувався перелік найпопулярніших рослин, які використовували на Чернігівщині у Середні віки як лікувальні засоби. До таких належить кореневище лопуха, різні частини берези, суниця, м’ята, подорожник, черемха, листя шавлії, часник, цибуля та інші рослини. Тоді як людей, що вміли робити з них “лікарське зілля”, називали “зелейниками”. Мешканці Чернігівщини довіряли їм своє лікування.
Перша аптека на Чернігівщині
Одна з перших аптек на Чернігівщині з’явилась завдяки приватній ініціативі Ягона Штурма – уродженця Риги. Він прибув на Лівобережжя за запрошенням архієрея Іларіона Чернігівського. Архієрей запропонував Штурму стати його приватним лікарем і аптекарем, адже Ягон вилікував Іларіона в Ризі. У результаті протягом 1737-1740 років Штурм працював на архієрея.
За роки роботи на архієрея Іларіона Штурм назбирав грошей для початку власної справи. У 1740 році Ягон відкрив аптеку в Ніжині. Він обладнав її та забезпечив всім необхідним, зокрема порошками, розчинами, сиропами, бальзамами, мазями. Вона стала першою аптекою на Лівобережжі після київської. Однак, справа Ягона ледь животіла, адже ніжинці не довіряли іноземцю. Вони надавали перевагу послугам двох місцевих військових лікарів. А ті, своєю чергою, не закуповували ліків у Штурма. У них були власні джерела надходження ліків. Тому за два роки аптека Штурма збанкрутувала.
Друга спроба відкрити аптеку на Чернігівщині
Після спроби Штурма минуло тридцять сім років перед тим, як етнічний грек Михайло Лігд відкрив у Ніжині другу аптеку. До цього Михайло здобував досвід лікаря в Москві, а також в Ізюмському гусарському полку. Під час військової служби Лігда серйозно поранили, тому в 1768 році він пішов у відставку і повернувся до Ніжина. Там він з фармацевтом на прізвище Матєша відкрив аптеку.
Аптека Лігди розташовувалась в одноповерховій будівлі в центрі Ніжина. Вона мала город, на якому вирощували рослини для “лікарських зіль”. Адже рослини залишались важливою складовою лікарських засобів на Чернігівщині. Їхня частка становила приблизно 80%, тоді як до 10% – хімікати, 7% – речовини тваринного походження. Зібравши рослини на аптекарському городі, їх висушували на горищі, а потім зберігали в підвалі.
На відміну від аптеки Штурма, справа Лігди не прогоріла. Навпаки, ніжинці активно відвідували його аптеку. Хоч Лігда і був греком за походженням, він та його батьки родом із Ніжина. Тому місцеві не сприймали Михайла як чужого, якого варто остерігатись. Разом з тим, за три роки Лігда продав аптеку. Одним з її останніх власників був чоловік на прізвище Моронський. Він утримував аптеку на початку XX століття.
Будинок, у якому розташовувалась аптека Михайла. Ніжин, 2014 рік
Нові ліки в аптеках Чернігівщини в XIX столітті
У 1823 році в Російській імперії, до якої входила Чернігівщина, з’явилась нова хвороба. Йдеться про холеру – гостру діарейну інфекцію, що передається через контакт із їжею чи рідинами, зараженими холерними бактеріями. З того часу холера хвилями навідувала Російську імперію. Населення Чернігівщини вперше зіткнулось з нею на початку 1830-х років.
Через новизну хвороби та тогочасний рівень медичних знань, населення Чернігівщини не знало, як лікувати холеру. Холерний вібріон відкрили лише в середині XIX століття в Європі, а дослідили в 1880-х роках. За таких умов мешканці Чернігівщини вдавались до різних способів, щоб вилікувати цю хворобу. Наприклад, Осип Бодянський радив батьку, священнику з Варви, наступне:
- зберігати спокій;
- дотримуватись помірності в їжі;
- слідкувати за чистотою тіла і житлових приміщень;
- провітрювати будинок;
- обкурювати будинок оцтом чи хлором.
З часом способи лікування холери удосконалились. І наприкінці XIX століття в аптеках Чернігівщини можна було купити ліки, що полегшують її симптоми. Ба більше, існувало правило: під час епідемій холери власники чернігівських аптек мають знизити ціни на ліки.