У Чернігові постійно з’являються нові технології. Наприклад, наприкінці XIX століття однією з них став велосипед – двоколісний вид особистого транспорту. Його поява помітно вплинула на міський простір Чернігова. І чим популярніше ставали велосипеди, тим більшу роль вони відігравали в житті міста. Більше на ichernihivets.com.
Поява велосипедів у Чернігові
Почнемо з того, що наприкінці XIX століття українські землі були розділені між Австро-Угорською та Російською імперіями. Через це нові технології доходили до українських міст з різною швидкістю. Наприклад, у Львові велосипеди з’явились у 1870-х роках, тоді як у Чернігові – в останнє десятиліття XIX століття.
Як тільки велосипеди стали відомими в Чернігові, у місті з’явились магазини, де можна було придбати їх. Наприклад:
- магазин Антона Кондратенка на колишній Шосейній вулиці;
- магазин Царфина на колишній Шосейній вулиці;
- магазин Метрик-Данюшевської на Красній площі;
У цих магазинах продавались чоловічі, жіночі та дитячі велосипеди різних марок: в основному англійських та американських. Ціна на них коливалась від сто тридцяти до двохсот п’ятдесяти рублів. Це було доволі дорого для пересічного чернігівця наприкінці XIX століття і на початку XX століття. Тому спочатку велосипеди купували заможні чернігівці й ті, у кого середній достаток.
Антон Кондратенко мав великий магазин з широким асортиментом велосипедів. У нього чернігівці могли не тільки придбати велосипед, а й отримати послуги з обслуговування цього транспорту. У магазинах Царфина і Метрик-Данюшевської продавались англійські велосипеди. У першому, крім них, були ще й американські. У другому покупців також навчали їздити на велосипедах.
Хоч у магазині Антона Кондратенка чернігівським велосипедистам допомагали розв’язати проблеми з велосипедами, у містян залишалась потреба у веломайстернях. Тому на початку XX століття у Чернігові діяли такі веломайстерні як Чебатаря, Кориницького та Ячного. Відомо, що в кожній з них клієнтам надавали послуги з ремонту, чистки, фарбування та оренди велосипедів. Проте веломайстерня Чебатаря виділялась з-поміж інших.
По-перше, бо веломайстерня Чебатаря була найстарішою у Чернігові. Її заснували в 1900 році на колишній Богоявленській вулиці. По-друге, у веломайстерні Чебатаря ще й виробляли велосипеди. Для цього там використовували англійські деталі, привезені з Великої Британії. Таким чином веломайстерня Чебатаря стала першою точкою у Чернігові, де збирали велосипеди.
Перше товариство велосипедистів у Чернігові
Як тільки в українських містах з’являлись велосипеди, місцеві велосипедисти об’єднувались у товариства велосипедистів. Цей тренд не оминув і Чернігів, адже в 1899 році Петро Петраков заснував таке товариство в місті. Його члени хотіли розвивати та популяризувати велосипеди в Чернігові, і задля цього вони:
- розробили навчальний курс із керування велосипедом;
- за гроші вчили чернігівців їздити на велосипедах;
- здавали велосипеди у прокат (година\25 копійок);
- допомагали чернігівцям купити та продати велосипеди;
Важливу роль у розвитку чернігівського товариства велосипедистів відіграла поява велодрому, або як тоді його називали “циклодрому”. Чернігівська дума виділила для нього ділянку в десять соток на території міського саду (нині центрального парку культури та відпочинку). Тому ця точка стала головним місцем збору членів чернігівського товариства велосипедистів.
У 1899 році велодром у Чернігові збудували. Його облаштуванням займався чинний тоді голова товариства Петро Петраков. Він зміг за власні кошти побудувати трек, купити велосипеди й організувати веломайстерню. Згодом, після Петра Петракова товариство очолив Георгій Вакуловський.
22 червня 1903 року на цьому велодромі відбулись перші велогонки. У них взяло участь десять велосипедистів. З-поміж них були не тільки чернігівці, а й учасники з інших міст, зокрема з Києва. Вони змагались у тому, хто швидше і краще їздить на велосипеді. У результаті перемогли чернігівські велосипедисти, на прізвище Ткачов і Пелехів. Їм вручили дипломи та золоті жетони.
Як велосипедисти їздили в Чернігові на початку XX століття
Зважаючи на те, що на початку XX століття у Чернігові нараховувалось близько ста велосипедистів, перед міською владою постало нагальне завдання. Вона мала розробити правила дорожнього руху для них. Перші спроби були ще в 1894 році. Тоді місцевих велосипедистів поставили перед фактом: не можна їздити по тротуарах, скверам і бульварам. Лише по вулицях, де мало пішоходів. Однак цих застережень виявилось замало. Тому в 1902-1903 роках Чернігівська міська дума доповнює ці правила. Згідно з ними:
- велосипедисти повинні мати особливе свідоцтво на керування велосипедом, видане міською управою;
- велосипедисти повинні мати номерний знак на велосипеді, дзвоник та ліхтар;
- велосипедисти повинні вносити річну плату за користування велосипедом
- керувати велосипедом дозволялось лише чернігівцям, що досягли дванадцяти років.