29 Березня 2024

Незвичайний Чернігів: 10 цікавих фактів про місто та регіон

Related

Як чернігівський кардіохірург Ігор Венгер працював на фронті

Після початку повномасштабної війни українські лікарі допомагають нашій країні...

Історія Чернігівської міської лікарні №1

Міські лікарні допомагають українським городянам боротися з захворюваннями різної...

Історія життя чернігівського дослідника Сергія Павленка

В цій статті ми розкажемо про українського журналіста, публіциста,...

Карнабіда Андрій – видатний чернігівський вчений

У цій статті ми розкажемо про видатного чернігівського архітектора,...

Дитячі літні табори Чернігівщини

Для дітей літо – це окреме маленьке життя. Сонячні...

Share

Чернігів – це українське місто з давньою історією. Перша згадка про місто датується 907 роком: літописець написав про данину, яку князь Олег стягнув з греків. Цю данину треба було платити Києву, Новгороду, Переяславу, Чернігову та іншим містам Київської Русі. Це один з найцікавіших фактів про Чернігів. Проте, повідомляє сайт ichernihivets, далеко не єдиний. 

Факт перший: перше поселення

Перші поселення на території сучасного Чернігова виникли за часів неоліту і бронзової доби. В VII столітті нашої ери тут виникло протомісто – укріплене городище.

Факт другий: походження назви міста

Назва Чернігова імовірно походить від імені (прізвиська) вождя місцевого племені – Черніга (Чернега). На користь цієї версії служить факт походження назви Київ від імені князя Кия. 

Втім, це далеко не єдина версія. Згідно однієї з них, своєю назвою Чернігів забов’язаний першому князю, Чорному і його дочці, княгині Чорній. Княжа дочка викинулася з вікна високого терему, щоб не виходити заміж за нелюбого нареченого. 

Ще одна версія походження топоніму – від назви «чорні» ліси. Оточуючі давній Чернігів ліси були настільки густими, що здаля здавалися чорними.

Доволі цікавою є гіпотеза про огородження міст. Багато населених пунктів обгороджували кам’яною стіною з вапняку. Ця огорожа була білого кольору. Цим можна пояснити назви багатьох міст: Білгород, Москву називали білокам’яною. Деякі міста використовували більш дешевший і доступний варіант – дерев’яний паркан. З часом дерев’яний паркан чорнів. Ця версія цікава, але у неї є один суттєвий недолік. Дерев’яні огорожі використовувалися в багатьох містах, але далеко не всі з них отримали назву «чорних». Є припущення, що цією назвою Чернігів намагалися протиставити Києву. Два міста здавна були суперниками.

Факт третій: найбільше село в Україні

На території Бобровицького району Чернігівської області знаходиться найбільше в Україні село Кобижча. Його площа, за даними сайта села, складає 1918 га. В цьому населеному пункті є 96 вулиць, воно межує з 6500 га лісу.

Село виникло більше ніж 800 років тому. На його території є стародавні кургани віком 2000 і більше років.

Історики висувають цікаві версії про походження назви цього села. «Коб» – стародавнє слово, що означає «чаклун», «чаклунство», «ворожбит». Отже, імовірно, що колись кобижчани були відомі своєю здатністю до чаклування та магії.

В цьому селі була величезна історична пам’ятка – церква 1875 року. В 2012 році храм пограбували і спалили. Це була величезна втрата не тільки для кобижчан, а й для всіх українців. Храм входив в перелік пам’яток історії і культури України. Площа зали для віруючих складала 280 кв. м. Одночасно в храмі могли знаходитися 600-700 людей.

Факт четвертий: Чернігів – батьківщина смачного пива

В Чернігові виробляють «Чернігівське» пиво, яке знають і люблять не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Чернігівський пивзавод був побудований у 1976 році за чеськими технологіями. 

«Чернігівське» пиво почали випускати з 1988 року. З часом асортимент цього сорту розширився до 6 найменувань: українці з великим задоволенням п’ють пиво «Біла ніч», «Біле», «Максимум», «Безалкогольне», «Міцне» та «Світле». Всі сорти пива мають різну міцність і смак. Наприклад, «Біла ніч» – це нефільтроване темне пиво міцністю 5 градусів з карамельним смаком. Пиво «Максимум» варять за спеціальною технологією, яка зменшує потрапляння кисню в продукт. Міцність цього напою 8,2 градуси.

Чернігівська пивоварня була найсучаснішою на теренах всього Радянського Союзу. Крім «Чернігівського», на цьому заводі розливають такі сорти, як «Рогань», «Старопрамен», «Старий мельник», «Білий ведмідь» і «Стелла». 

Факт п’ятий: ніжинські огірки

Місто Ніжин є батьківщиною всесвітньо відомих ніжинських огірків. Першими розповсюджувачами цього сорту стали греки, які оселилися в цих краях у середині XVII століття. За переказами, саме з Греції переселенці привезли насіння огірків, незнаних в Україні. 

Смак огірків оцінив граф Потьомкін, коханець Катерини Другої. Кажуть, що він прислав гінців за огірками з-під самого Очакова. Полюбились ці огірочки і Катерині Другій. Вона скуштувала їх по дорозі до Криму.

У 1850 році ніжинські огірки почали засолювати у промислових масштабах. У третій чверті XIX століття виробництвом огірків займалися підприємці Гольдберги. У 1879 році слава про ніжинський сорт огірків дісталася Москви.

Після жовтневого перевороту виробництво хрустких ніжинських огірочків припинилося. У 1927 році на базі старого підприємства заснували Ніжинський консервний комбінат. За часів СРСР ніжинський сорт поставлявся у більш ніж 70 країн світу.

Після розвалу Союзу виробництво огірків зменшилося, та слава їх не пропала. Ніжинський комбінат є складовою частиною компанії Fozzy Group, а українські огірки експортуються в 30 країн світу.

У 2004 році ці огірки вперше скуштувала британська королева Єлизавета Друга. В 2021 році на основі «ніжинського» сорту вивели сорт «Олімп», що родить 65 днів на рік.

Факт шостий. Катерининська церква

Катерининська церква – не просто релігійний об’єкт, а давній символ Чернігова, що зустрічає кожного подорожнього, що в’їзджає в місто з боку Києва. Колись на місці храму було капище, присвячене Макоші, богині жіночого начала.

Цей храм знаходиться на Алеї Героїв, на протилежному пагорбі від Дитинця.

Церкву заклали на згадку про масовий героїзм козаків при взятті турецької фортеці Азов. В радянський період церкву закрили. З 1975 по 1980 рік храм відреставрували. Після реставрації в ньому розмістили Музей народно-декоративного мистецтва.

На сьогоднішній день храм працює під юрисдикцією Православної Церкви України.

Факт сьомий. Видатні люди

Чернігів – батьківщина знаного билинного героя Добрині Микитича. Саме тут народився Юрій Довгорукий, князь, що заснував Москву. Чесно кажучи, краще б він цього не робив. Але на жаль, історія не має умовного відмінку. В Чернігові народився найбільш відомий в Україні кінорежисер – Олександр Довженко.

Факт восьмий. Вал та 12 гармат

Дитинець – він же Вал, є історичним, навіть сакральним місцем Чернігова. Прикрашають Вал 12 старовинних гармат. З цими гарматами пов’язана одна традиція: якщо дівчина бажала «відшити» кавалера, вона призначала побачення біля 13 гармати. Цікаво, що в 2019 році 13 гармату тут все ж таки встановили. Але ця гармата мініатюрна і знаходиться біля лавки з сувенірами.

Факт дев’ятий. Антонієві печери

В Антонієвих печерах знаходиться найвища на Лівобережжі підземна споруда – церква Феодосія Тотемського. Але висока підземна церква – далеко не єдина туристична принада. Кажуть, що інколи в печерах можна зустрітися з привидами. Появу потойбічних сутностей супроводжує запах аміаку та ладану. А самі печери з’явилися завдяки суперництву двох братів: київського князя Ізяслава та чернігівського правителя Святослава.

Факт десятий. Червона площа

В Чернігові є власна Червона площа. Ніяких паралелей з московською Червоною площею не шукайте – марна справа. За однією з версій назва «червона» походить від кольору бруківки, якою площа застелена з 1935 року. За іншою, «червоний» походить від слов’янського «красний», що значить «красивий».

Варто відмітити, що за часів Русі Червона площа була за межами міста і називалася П’ятницьке поле. Поруч з ним знаходиться П’ятницька церква, побудована князем Ігорем. Так, тим самим, що фігурує в «Повісті минулих літ». Також в центрі площі був базар, тому її іноді називають «Базарна». Є ще одна альтернативна назва – Театральна. Поряд з площею знаходиться Чернігівський обласний драматичний театр імені Т.Г. Шевченка. Сьогодні чернігівці використовують будь-яку назву з перелічених.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.