Той хто не знає свого минулого, немає й майбутнього. Знати історію потрібно кожній людині. Це знання необхідне для національної, духовної самоідентифікації. Ґрунтовне знання історії застерігає від повторення помилок своїх пращурів. Інструментом історії є археологія. Археологи ведуть розкопки, знаходять предмети побуту, залишки будівель та предметів військового призначення, рештки скелетів людей та багато іншого. Дослідження знахідок дозволяє встановити точну картину минулого. Зроблені археологами висновки згодом потрапляють до підручників з історії. Давайте розглянемо новітні археологічні розкопки на території Чернігова. Вони проводилися від початку української незалежності і по наш час. Більш детально про знахідки у нашому матеріалі на сайті ichernihivets.com.
Розкопки 1998 року на місці податкової та McDonalds
В 1998 році на місці зведення податкової та McDonalds були проведені археологічні розкопки силами працівників педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Буквально під поверхнею землі археологи знайшли котловани стародавніх будинків XI-XII століть. Майже повністю збереглися глинобитні печі, реманент, форми посуду.
Вчені припускали, що знайдені садиби датуються 1239 роком. А як відомо, саме в цьому році монголо-татари розграбували Чернігів. Прямо на подвір’ях цих розкопаних садиб було знайдено рештки людей зі слідами насильницької загибелі.
На цих розкопках археологам вдалося простежити невеличкий відрізок стародавньої вулиці. Ця ділянка була нанесена на стародавні плани Чернігова. Вчені виявили повне співпадіння цього фрагменту з напрямком старовинної Любецької вулиці, яка йшла від Київської (Любецької) брами на Валу у напрямку на Любеч.
Виявилося, що майже 800 років, з XI по кінець XVIII століття Чернігів зберігав стале планування. Вулиці йшли по тим же самим напрямкам, в крайньому разі можливе було відхилення 20-30 см в той чи інший бік.
Це було досить значне відкриття, адже вчені багато років сперечалися, чи можливо щоб якесь місто зберігало своє планування впродовж століть? Археологічні розкопки в Чернігові дають можливість екстраполювати зроблений висновок і на інші середньовічні європейські міста.
Чернігів міг розпочатися не з Валу
В 2020 році поблизу Єлецького монастиря археологи розкопали житлову будівлю часів Київської Русі. На цьому місці знайшли залишки кераміки XII-XIII століття. По цим залишкам визначили приблизний вік будівлі. Про житлове призначення археологічної знахідки дослідникам «розповіли» залишки печі.
В 1949 році археолог Володимир Богусевич висунув припущення, що початок Чернігову дав не Вал, а поселення на території Єлецької гори. Згодом люди покинули старий племінний центр і перемістилися на територію Валу. Підтвердженням теорії Богусевича є знайдена ним ліпна кераміка додержавних часів приблизно VII-VIII століття.
Розкопки поблизу Єлецького монастиря проводяться з 2014 року. Дослідники знайшли тут речі, що належать до різних епох. З XIV по XIX століття територія поблизу Єлецького монастиря використовувалася у якості кладовища.
Тут же знайшли речі XVII-XVIII століття доби козацтва й радянську гільзу 45 мм часів Другої Світової. Цю гільзу після дослідження віддали до історичного музею Тарновського.
Археологічні дослідження у селі Виповзів
В 2021 році у селі Виповзів закінчили досліджувати рештки однієї зі споруд давньої Русі. Підвал цієї будівлі (поруб) був двохярусним. На нижньому ярусі цілком могли утримувати рабів та товари для торгівлі. Саме такі архітектурні рішення були притаманними для країн західної Європи. Будівля мала вигляд дерев’яної башти діаметром 6 м. Поселення на цьому місті слугувало для контролю міжнародних водних торгівельних шляхів.
Спочатку збудували військове укріплення – Городище, а вже потім навколо нього з’явилося саме поселення. Археологи розкопали дві житлові споруди 970-х років і зрозуміли, що приблизно в цей час тут сталася пожежа. Завдяки цій пожежі залишки давньоруської архітектури краще збереглися для досліджень. Неушкоджена дерев’яна будівля просто згнила б, не заливши по собі ніяких слідів.
Археологи знайшли дошки підлоги – вони чудово збереглися. Також на 3-4 вінця збереглися горілі стіни. Під дошками дослідники знайшли намистинки і пряльця. Є ймовірність, що ці речі просто закотилися в щілини.
Знайдені прясельця мають вигляд невеличких грузиків з овруцького сланцю (пірофіліту). В цьому населеному пункті, скоріше за все, жили доволі багаті, як на той час, люди.
Археологи знайшли жовту скляну намистину – «лимонку». Жительки селища використовували «лимонки» в якості прикрас. Скоріше за все, в давньоруське поселення подібні прикраси потрапляли з Сирії.
Серед інших знахідок – скандинавські бусини з сердоліку, залишок жіночого скроневого кільця, чоловічий браслет з металу, дитячі глиняні іграшки. Зокрема, археологи знайшли залишок фігурки чоловічка – вірогідно це був вершник на коні. Коників дослідники теж знаходили, але в інших місцях. В чоловічка збереглася прикрашена жовтою емаллю борода. Тулуб покритий білою емаллю.
Здобиччю археологів стали і знахідки військового призначення – наконечники стріл та списів. Знайдена тут двушипна втульчата стріла характерна саме для Північної Русі. Також знайшли фрагмент метального списа і наконечник сулиці.
Одна з цікавих знахідок – металева застібка з рослинним орнаментом. Вчені вважають, що подібні застібки могла носити тільки еліта того часу – військові.
Цікаво, що більшість жителів поселення були військовими та торговцями. Сільським господарством жителі не займалися. Археологи не знайшли тут ні знарядь для обробки грунту, ні інструментів для збору врожаю. Не виявили тут і слідів бур’янів, які звичайно ростуть по пшениці.
Місцеві жителі їли переважно м’ясо та рибу. На місці розкопок були знайдені рештки кісток, грузил та риболовецьких гачків.
Археологи називають такі поселення, що виникли на території Подесення та Подніпров’я протомістами. В широкому розумінні ці поселення дали початок всій нашій країні.
Розкопки перед будівництвом корпусу музичної школи
В 2018 році перед будівництвом нового корпусу чернігівської музичної школи територію дослідили краєзнавці та археологи. Дослідники знайшли тут багато прикрас та побутових речей – люди кидали своє майно, тікаючи від великої пожежі.
Поруч зі згорілим двоповерховим будинком знайшли згорілі людські рештки. Ці останки пов’язані з воєнним конфліктом між Михайлом Чернігівським та Данилом Галицьким. Ці князі змагалися між собою за першість на Русі. Данило Галицький спалив Чернігів та його околиці.
На цих розкопках знайшли і предмети козацької доби. Зокрема підкови, рештки чобіт, прошиті металевою ниткою та ін. Усього було знайдено біля 350 предметів старовини. Їх можна буде побачити в місцевих музеях після реставрації.
Археологія цікава тим, що постійно підкидає історикам несподівані факти, які протирічать усталеній картині минулого. І тоді підручники доводиться коригувати. Тим і приваблює історія, яка є динамічною, змінною. На відміну від математики, в якій все розписано на роки вперед. Чекаємо на нові розкопки в Чернігові, які проллють світло на історію нашого краю!
