Свої містичні історії має не тільки Чернігів, а й вся область. У цій розповіді я хочу познайомити вас з неприкаяними душами на згарищі, кікіморою в домі, скелетами у підвалі, та бешкетами нечистої сили. Ви дізнаєтеся, як один музикант прислуговував на чортячій гулянці. Від цього всього, попереджає ichernihivets.com, аж холоне кров в жилах.
Неприкаяні душі на згарищі
В народі кажуть, що якщо котрась душа не може знайти собі спокою на тому світі, то перетворюється на цьому світі на привида. Такі привиди можуть довго блукати на місці свого вбивства або скоєного злочину. З привидами тісно пов’язана одна місцевість в Городні Чернігівської району. Ця місцевість називається Гарелінка.
Вдень тут багато людей, а вночі всі намагаються залишити річкові схили і якомога скоріше потрапити додому. Кажуть, що колись на Гарелінці була велика вулиця, на якій жили закохані хлопець та дівчина. Діло вже йшло до весілля, але, на жаль, грошей у нареченого не було, тож йому нічого не залишалося, як залишити свою наречену одну і податися на заробітки.
Дівчина чекала свого коханого, аж зрозуміла, що вагітна. Нареченого поряд немає і невідомо, коли повернеться. Якщо люди дізнаються про вагітність, то подумають що нагуляла – який сором! Тому дівчина як могла приховувала свій «цікавий стан».
Народила в чагарниках, щоб ніхто не бачив, а тоді викинула немовля в річку. Наступного дня мати прийшла до тями і зрозуміла що вчинила дуже тяжкий злочин – власними руками позбавила життя дитину. У розпачі мати наклала на себе руки – повісилася.
Через деякий час додому повернувся наречений. Дізнавшись про все, що тут сталося, він впав у великий розпач, що межував з божевіллям. По Городні поповзли чутки, що все це – діло відьми, яка позаздрила молодятам, а тому й зурочила їх кохання.
Хтозна, чи все було саме так. Але однієї ночі хлопець вийшов на вулицю і вщент її спалив – люди ледве встигли врятуватися. З тих пір ніхто на цьому місці не будується – воно вважається проклятим.
З тих пір, на повний місяць, коло річки чути крик немовляти, а по берегу блукає привид самогубці, яка власними руками вбила свою ж дитину. Місцеві кажуть, що якщо придивитися, на шиї привида можна побачити зашморг…
«Кікімора» в домі
В Ніжині є Благовіщенський монастир, а біля цього монастиря знаходиться дім з «недоброю» історією. Одна частина цього будинку, новіша, колись належала багатим грекам. Вони найняли будівельників, а коли прийшла пора платити за роботу, господарі пошкодували грошей.
Тут треба зауважити, що у всі часи будівельники вважалася досить сильними чаклунами. Вони могли не тільки звести дім й виконати будь-які ремонтні роботи, а й помститися замовникам, які якимось чином їх образили.
От і вирішили будівельники віддячити власникам – підсадили в дім кікімору, злого духа. Про це каже легенда. Втім, у будівельників була можливість «віддячити» і цілком науковим способом – замурувати в стіну горлечко від пляшки. Несамовиті завивання вітряними ночами були гарантовані!
Місцеві розповідають, що в цьому будинку живе «барабашка». Він грюкав дверима, бігав по даху зі страшним гуркотом. Через прокляття будівельників чи якусь іншу причину, але господар будинку так і залишився бездітним.
Жалілися на «барабашку» і в наш час. Цікаві телевізійники приїздили в надії відзняти цей феномен, але в них нічого не вийшло. Кожного разу у спеціалістів були якісь негаразди з технікою. Може, причина поломок у тому, що привиди не люблять публічності?
Якщо розпитати за цей дім у ніжинських пенсіонерів, вони розкажуть, що в ньому чомусь не приживаються чоловіки. Вони помирають, їх садять в тюрму, в кращому випадку вони звідси переїжджають. На противагу чоловікам, жінки почувають себе тут просто пречудово. Напевно, не просто так вважається, що всі жінки трохи відьми!
Скелети у підвалі
В англійців є крилата фраза, зміст якої зводиться до того, що у кожної родини є свій «скелет у шафі». Це таємниці, які не слід розголошувати, виставляти на загальний огляд. Втім, у деяких випадках «скелети у шафі» можуть бути не умовними, а цілком реальними.
На вулиці Глібова у Ніжині стоїть старовинний будинок. Багато десятиліть тому тут сталася страшна трагедія. Хазяїном будинку був поляк пан Шаула. Він мав красиву жінку на кілька років молодше. Одного разу в домі з’явився юний і вродливий слуга. Жінка зрадила чоловікові разом зі слугою. Коли Шаула дізнався, що став рогоносцем, то дуже розгнівався.
А потім сусіди, що жили через дорогу, помітили, що юна пані кудись щезла. На всі питання чоловік відповідав, що вона зрадила зі слугою і втекла з ним. Чути про неї нічого не хочу! Такі пояснення всіх задовольнили, а отже історія забулася.
Багато років потому новий хазяїн будинку надумав зробити ремонт. Найняті робітники, частково зруйнувавши стіну підвалу, знайшли в ній два скелети – чоловіка і жінки. Тоді всім стало зрозуміло, яку страшну помсту вчинив пан Шаула над своєю жінкою та слугою.
Звісно, що після такої страшної знахідки нові господарі почуваються дуже незатишно. Може вони вважають, що душі загиблих і досі знаходяться у цьому домі?
Бешкети нечистої сили. На чортячому бенкеті
Історії, які розповідають «проти ночі» часто пов’язані з бешкетами нечистої сили. Наші предки вірили, що як тільки зайдеш до лісу – а там на тебе уже чекає лісовик і намагається збити з дороги, на березі річки піджидає водяник, а в лузі чи полі – русалка.
Слід зауважити, що русалки, за слов’янськими віруваннями, були двох видів. Одні з них жили в полях та лісах, інші мешкали у воді і по своїй суті, були дівчатами-потопельницями. Русалки були небезпечні тим, що могли залоскотати до смерті.
В чернігівському фолклорі збереглося чимало таких історій. Один чоловік пішов стерегти жито, аж раптом йому назустріч вибігла русалка і хотіла його залоскотати. Цей господар окреслив кругом себе коло і так тільки врятувався.
Часто нечиста сила так «замилює очі» людині, що вона не знатиме де перебуває і що відбувається навколо. Ця історія сталася з музикантом, який мешкав у місті Воронеж Чернігівської губернії.
Якось недільного вечора він сидів на своєму ганку зі скрипкою та думу думав – хто б його покликав грати на скрипці за гроші? А як ніхто не запропонує, то можна піти в шинок, там хоч чарчину наллють.
І тут, як за помахом чарівної палички, до дому підходить красиво вбраний чоловік і каже: «Ти музикант? Підеш грати туди, куди я скажу? Я добре заплачу!». Ну музикант і пішов – все одно кращих пропозицій у нього на той момент не було. Так, йшли вони – і тут музикантові наче хтось туману в очі напустив. Невеличкий будиночок здався йому розкішним палацом. Зайшовши всередину, скрипаль побачив багато гостей, вбраних в шовк, золото і інші коштовності. І всі ці люди чекають на того, хто б заграв та розвеселив. Музикант почав виконувати свою роботу, а гості – шалено танцювати і веселитися. Не забували вони й про свого музиканта – то наїдків йому якихось принесуть, то горілочки наллють.
І тут скрипалю принесли за його роботу золоті червінці. Музикант дуже зрадів, адже за один раз він заробив стільки, скільки не заробив би і за багато років! Всі червінці зсипав до своєї кишені.
Музика звернув увагу на поведінку гостей: кожен, хто заходить, піднімає руку догори, торкається чогось, проводить по очах і тоді вже приєднується до веселої компанії.
Скрипаля взяла цікавість: що пани таке роблять? Може і собі спробувати? Підійшовши до дверей, він підняв руку догори, торкнувся до якогось предмету і потім провів по своєму правому оку. Краще б він цього не робив!
Скрипаль миттєво зрозумів, що попав не на гулянку багатих людей, а на збіговисько нечистої сили. Навколо нього були такі страшні істоти, що аж мороз по шкірі! Подивися він на свої червінці – а там черепки!
Почав музика читати молитви. Від такої дії нечисть стала тікати. Один чорт підійшов ззаду та вдарив скрипаля по спині. Трохи оговтався музикант – навколо нікого, а сам він у закинутому, напіврозваленому будинку. Якимось дивом вибрався звідти музика та й пішов собі додому. Такі-от невеселі заробітки!
