Хорошим тренером може бути тільки той, хто всією душею любить спорт і хоче виховувати нові покоління спортсменів. Валерій Бондаренко усвідомлював це, тому в дорослому віці вирішив стати тренером з боксу. Його тягнуло до цієї професії і недарма, адже згодом тренер Валерій Бондаренко допоміг багатьом юним боксерам з Чернігова. Більше на ichernihivets.com.
Становлення Валерія Бондаренка як боксера
Валерій Бондаренко з покоління 80-х. В Україні тоді ще не було Інтернету, і чернігівська дітвора знаходила інші способи розважитись. Наприклад, Валерій був активним і непосидючим хлопчиком. Йому постійно хотілось бігати, скакати і крутитись. Однак, під час уроків цей надмір енергії почав заважати, і Валерій вирішив перенаправити її у правильне річище – у спорт. Тоді він полюбив ганяти м’яча у футболі, а також грати у “квача”. Проте Валерію все одно чогось не вистачало.
Невдовзі юний Валерій Бондаренко захопився виробами з пластиліну. Він створював різні фігурки і навіть хотів удосконалювати свої навички в художній школі. Проте батьки Валерія віддали його у звичайну школу, навчаючись у якій хлопець продовжував шукати себе. У шостому класі він спробував баскетбол і настільний теніс. Паралельно з цим, Валерій зачинав бійки, як і більшість дітей. Тоді Валерій вирішив, що він добре б’ється і міг би зайнятись кікбоксингом – видом єдиноборства, що поєднує бокс та карате. Тому, надивившись фільмів за участі Жан-Клод Ван Дама та Брюса Лі, хлопчик попросив батька знайти гурток по кікбоксингу в Чернігові. Але такого не було, і єдиним схожим варіантом залишався бокс – вид єдиноборства, де спортсмени завдають одне одному кулачні удари, щоб збити противника з ніг.
Фото юного Валерія Бондаренка
Кар’єра Валерія Бондаренка як боксера
Спортивна кар’єра Валерія Бондаренка як боксера розпочалась у тринадцять років. Спочатку Валерій нічим не відрізнявся від інших дітей. Потім у нього почали з’являтись перші перемоги. Під час першого поєдинку Валерій ще був недосвідчений, так само як і його супротивник. Хлопці намагались завдавати одне одному кулачні удари. Валерій виявився спритніше і переміг.
З того часу Валерій Бондаренко активно тренувався і його зусилля помітили. За декілька років Валерій виборов звання майстра спорту. Його запросили до збірної Чернігівської області з боксу, а пізніше до резерву збірної України з боксу. Це дозволило йому відвідувати міжнародні чемпіонати і демонструвати свої вміння. Тому Валерій надзвичайно відповідально ставився до цього й часто жертвував чимось для кар’єри. Наприклад, у 1999 році йому довелось схуднути на п’ять кілограмів, щоб взяти участь у міжнародному турнірі. Валерій встановив собі обмеження в їжі і дотримувався їх навіть у Пасху. Того дня Валерій був на пікніку з друзями і з’їв лише шматочок пасхи, запивши знежиреним кефіром. Погодьтесь, далеко не кожна людина могла б стриматись.
Спортивна кар’єра Валерія Бондаренка завершилась у 2005 році. За цей час він жодного разу не пошкодував про те, що колись попросив батька знайти йому спортивний гурток. Навпаки, на думку Валерія, бокс допоміг йому стати сильним духом і тілом. Єдине що Валерію хотілося, щоб він почав займатись боксом раніше. Хоча б у дванадцять років.
Становлення Валерія Бондаренка тренером з боксу
Завершивши спортивну кар’єру, Валерій не відразу став тренером. Спочатку він працював менеджером з торгівлі, і лише потім перекваліфікувався у тренера з боксу. Ця сфера притягувала його, адже Валерій хотів, щоб бокс так чи інакше залишився у його житті. До того ж тренерство дозволяло Валерію працювати за освітою – педагогічною, яку тренер здобув у 2004 році.
На думку Валерія Бондаренка, найкращим віком для дитини, щоб почати займатись боксом є проміжок з восьми до десяти років. Разом з тим, Валерій вважає, що ніколи не пізно розпочати спортивний спосіб життя. Він бачив як сорокарічні чоловіки займаються спортом на чернігівському стадіоні і цілком позитивно до цього ставиться. Адже спорт – це не тільки про досягнення, а й про здоров’я.
Валерій Бондаренко тренує молодого боксера
Валерій Бондаренко займається із різними віковими категоріями. У нього є і зовсім юні вихованці, і трохи старше. До кожної дитини він намагається знайти індивідуальний підхід. Як правило, заняття групові, але з деякими підопічними Валерій займається індивідуально. Здебільшого з тими, у кого вже високий рівень і їм потрібні складніші вправи й більш навантажений графік. Не менш важливо й те, що Валерій однаково ставиться до дітей, що хлопчиків, що дівчат. Хоч у боксі поширене упередження, що це чоловічий вид спорту, Валерій підтримує дівчат, які вирішили займатись ним. З кожним роком у Чернігові все більше дівчат, які хочуть практикувати бокс.
Валерію Бондаренко легко працювати з дітьми, бо він і сам батько. Своїм дітям Валерій також розповідатиме про користь спорту, однак не буде змушувати йти по його стопах. Валерій переконаний, що дітям не потрібно нічого нав’язувати, особливо якщо це нереалізовані мрії батьків. Якщо його діти захочуть займатись спортом, він з радістю підтримає і допоможе.