8 Грудня 2022

Юрій Лисянський: чернігівський мореплавець, який ходив навколо світу з Крузенштерном

Related

Сфера використання та підбір пакувальних стрічок

У більшості випадків, коли людина подарує іншим, вона упаковує...

Чернігівці стали частіше хворіти: у чому причина та що з цим робити?

За оцінкою експертів, сьогоднішній спалах  хвороб стався через війну....

Як правильно вибрати айфон 11

Айфон – це сучасний смартфон, який конкурує з багатьма...

Навіщо бізнесмену власний сайт і де його замовити у Чернігові?

У 2022 р. важко уявити життя поза цифровою реальністю,...

Share

Якщо зупинити на вулиці пересічного громадянина і спитати, хто є організатором першої російської навколосвітньої експедиції, більшість опитаних назвуть прізвище Крузенштерна. І лиш одиниці – знавці історії скажуть, що співорганізатором цієї мандрівки був Юрій Федорович Лисянський, нащадок шляхетного козацького роду, географ і океанограф, капітан 1-го рангу і одночасно фундатор «російської гілки» океанографії. Більш детально про видатного науковця та мореплавця з Чернігівщини у нашому матеріалі на сайті ichernihivets.

Юрій Лисянський: мореплавець козацького роду

Лисянські були козацькою елітою Гетьманщини. Якщо подивитися козацький реєстр 1649 року, то там можна знайти багато цікавих прізвищ. І серед них є Лисянські.

Ніжинську гілку роду заснував покозачений шляхтич Стефан (Степан). Відомо, що він обіймав старшинську посаду в одному з полків Війська Запорозького на Правобережжі. Був в кримському полоні, після повернення оселився в невеличкому містечку на Полтавщині. 

Батьком майбутнього мореплавця був Федір Герасимович. Він починав свою кар’єру козацьким писарем, а потім виконував тут ж роботу в Київській духовній консисторії. В 1760 році Федір Герасимович став священником та був відправлений правити службу Божу в ніжинський храм Івана Богослова.

Мати Юрія Лисянського, Фотина Йосипівна теж мала козацькі корені. Фотина народила сина Юрія 12 квітня 1773 року в Ніжині. Крім Юрія, в сім’ї були ще два сини – Іван та Ананій. 

Іван став панотцем, як і його батько. А Юрій та Ананій пішли навчатися до Кронштадського морського корпусу. За однією з версій, хлопцям допоміг влаштуватися Олександр Безбородько, який служив полковником в козацькому війську.

Знайомство с Крузенштерном та Джорджем Вашингтоном

Юрій Лисянський дуже старався вчитися, особливі успіхи проявляв в математиці, астрономії і географії. Також хлопець був здібний до картографії і іноземних мов.

В процесі навчання доля звела Юрія з Адамом Йоганном фон Крузенштерном, нащадком німецьких баронів з Естонії. В Росії Крузенштерна називають на свій манер – Іван Федорович. Молоді люди потоваришували. Свою дружбу вони пронесуть через все життя.

У 1788 році розпочалася російсько-шведська війна. Тому гардемаринів випустили достроково. Юрій Лисянський у віці 15 років отримав чин мічмана і почав служити на Балтійському флоті.

6 липня 1788 року відбулося бойове хрещення Юрія Лисянського – це була битва зі шведами біля острова Гогланд. 

По закінченні служби Юрій Лисянський отримав звання лейтенанта. Його та ще 15 кращих випускників відправили у якості волонтерів на британський флот. Там молоді російські офіцери мали підвищити свою кваліфікацію.

Лисянський провів у Великобританії 6 років. Весь цей час він не тільки покращував свої навички мореплавця, а й здійснював подорожі – на острови Карибського басейну, в Африку та Сполучені Штати. В Сполучених Штатах він познайомився з «батьком демократії», Джорджем Вашингтоном. Лисянський описував Вашингтона як просту, чуйну і доброзичливу людину. В Америці мореплавець самостійно опанував англійську мову.

Навколосвітня експедиція Крузенштерна-Лисянського

У 1799 році Юрій Лисянський повернувся на батьківщину. Йому майже відразу дали чин капітана-лейтенанта та призначили у якості командира на «Автроїл». Через 4 роки командування нагороджує Лисянського орденом Святого Георгія 4 ступеня.

Коли випадав вільний час, Юрій перекладав з англійської на російську книжку Дж. Клєрка «Рух флотів».

У 1798 році Іван Крузенштерн звернувся до свого командування з ідеєю організації навколосвітньої експедиції. Але командування і чиновники зустріли цю пропозицію досить прохолодно, а зрештою і відхилили. Причиною назвали брак коштів та спеціалістів, які могли б взяти участь у навколосвітній подорожі. Проблему вирішив приватний інвестор – Російсько-американська компанія, яка торгувала хутром та різноманітними виробами з нього. 

Компанія виділила гроші на цю грандіозну ідею. Керівником експедиції став її ідейний натхненник, Іван Крузенштерн, а Юрія Лисянського призначили помічником. 

Лисянського відправили до Лондону для купівлі двох кораблів. За гроші компанії капітан придбав два шлюпи, які називалися «Леандр» і «Темза». На початку червня ці кораблі були вже в Кронштадті. Їх перейменували в «Надію» та «Неву». Лисянського призначили капітаном «Неви».

7 серпня 1803 року о 10 ранку два кораблі здійнялися з рейду та відправилися в подорож. Команді дали завдання – доставити вантажі на острів Кадьяк та на Аляску. Впродовж навколосвітньої експедиції Юрій Федорович займався різноманітними науковими спостереженнями, складав карти, і, звісно ж, вів свій щоденник.

Одним з досягнень Лисянського стало уточнення географічних координат острова Пасхи. Попередні координати визначав ще Джеймс Кук, вони виявилися помилковими.

Біля Гаваїв кораблі розійшлися – «Нева» відправилися до острова Кадьяк. На 24 день корабель дістався до місця призначення.

17 жовтня 1805 року «Нева» проходила біла коралових рифів і сіла на мілину. Так несподівано Юрій Лисянський відкрив ще один з островів Гавайського архіпелагу. Прізвище мореплавця увіковічене у назві цього острова. В Сполучених Штатах острів Лисянського вважається пам’яткою природи і охороняється законом.

З 1804 по 1805 рік Юрій Федорович разом з командою свого корабля перебував на Алясці. Тут мореплавці взяли участь у війні проти племені тлінкітів. Войовниче плем’я захопило форт на острові Сітка. Війська О.А. Баранова, правителя «Російської Америки» разом з моряками з «Неви» захопили цей форт усього за 4 дні. Внаслідок конфлікту загинуло чимало індіанців і декілька моряків «Неви». Через деякий час після цих подій команда корабля взяла участь в будівництві нового форту, Ново-Архангельськ. Зараз на місці Форту знаходиться місто Сітка.

На Алясці Юрій Лисянський проводив етнографічні дослідження, збирав побутові і ритуальні речі корінних народів. Всі ці речі були детально упорядковані і описані, а згодом – передані в численні музейні установи. Іменем Юрія Лисянського названо одну з річок Північної Америки.

3 грудня 1805 року обидва кораблі експедиції зустрілися в Південному Китаї, в порту Макао. Далі кораблі йшли разом до Південної Африки, але поблизу мису Доброї Надії знову пішли різними курсами. Причиною став туман.

Через брак харчів та води Лисянський відразу попрямував до Європи. В результаті весь шлях з Китаю зайняв у нього 142 дні – на той час це був абсолютний рекорд швидкості!

5 серпня 1806 року «Нева» ввійшла в кронштадтський порт. Через 14 днів до «рідної гавані» повернулася й «Надія». Навколосвітня подорож Крузенштерна-Лисянського завершилася.

Видання книги про навколосвітню подорож

На честь навколосвітнього плавання команда «Неви» подарувала своєму командиру золоту шпагу. Держава теж віддячила Юрію Федоровичу: мореплавець став капітаном другого рангу, отримав орден, а також велику грошову премію та довічне утримання від компанії. У 1820 році успіхи Лисянського в мореплавстві відзначив сам шведський король – Юрію Федоровичу вручили лицарський орден Меча. 

Але далі кар’єра Юрія Лисянського не склалася. Держава чинила різноманітні перепони у виданні його книги про навколосвітню подорож. Тому Лисянський звільнився зі служби і вирішив друкуватися за власний кошт. 

У 1812 році вийшла книжка про подорож Крузенштерна-Лисянського і додаток до книжки – карти і малюнки. Через 2 роки в Лондоні вийшло англомовне видання книги. За кордоном твір Юрія Федоровича користувався більшою популярністю, ніж на батьківщині. Усього за два місяці читачі розкупили близько половини тиражу. Подарунковий варіант книжки зберігається в королівській бібліотеці у Букінгемському палаці.

Сімейне життя

Після повернення з навколосвітньої подорожі Юрій Федорович вирішив зайнятися своїм сімейним життям. Він оженився на Шарлотті Карлівні Жандр, молодій французькій вдові. У подружжя народилися 6 дітей: сини Платон, Юрій і Олександр і дочки Єлизавета, Катерина і Марія. 

Платон Лисянський перевершив кар’єру рідного батька – дослужився до чину адмірала. Також він відомий як благодійник і письменник. Юрій став монахом на Афоні, взяв собі ім’я Григорій.

Пам’ять про мореплавця

Помер Юрій Лисянський 6 березня 1837 року в Санкт-Петербурзі. На жаль, більша частина етнографічної колекції Лисянського зберігається в пітерській Кунсткамері, а тому недоступна для дослідників з України.

В Ніжині встановлений пам’ятник мореплавцю з якорем, поступово наповнюється музей історичними документами, старовинними книгами, морськими картами, креслярськими інструментами, мушлями з тих місць, де бував Лисянський та ін. 

В 2019 році відбулася презентація книги Антона Савченко «Юрій Лисянський. Навколосвітня подорож на шлюпі «Нева». При написанні книжки автор користувався примірником «Подорожей», переданим Юрієм Федоровичем на свою малу Батьківщину до Ніжину.

.,.,.,.