У цій статті ми розкажемо про видатного чернігівського архітектора, мистецтвознавця та краєзнавця Карнабіду Андрія. Більше на ichernihivets.com.
Біографія
Карнабіда Андрій Антонович народився у селі Рогізки Чернігівської області 14 жовтня 1927 року. У 1930 році маленький Андрій з батьками переїхав до Чернігова.
Архітектуру Андрій вивчав у Києві. У 1948 році він закінчив архітектурне відділення Київського техніку житлово-цивільного будівництва. У 1954 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. У 1963 році закінчив аспірантуру у Київському науково-дослідному і проєктному інституті містобудування.
Наукова кар’єра
Карнабіда був ініціатором створення добровільного Товариства охорони пам’яток історії та культури, а у 1966 році був обраний головою Товариства. У 1967 році почав працювати у Чернігівському архітектурно-історичному заповіднику. Там він був на посаді зберігача фондів. Під час роботи Карнабіда значно розширив фонди заповідника.
Карнабіда Андрій проводив багато експедицій Чернігівщиною, що дозволило виявити та вивчити багато архітектурних та етнографічних пам’яток регіону.
Карнабіда встиг побудувати також політичну кар’єру: у 1990-1994 роках був депутатом Чернігівської міської та Чернігівської обласної рад. У 1994 та 1998 роках балотувався до Верховної Ради України. У 1994 році Карнабіду обрали членом-кореспондентом Академії архітектури України. У 1996 році Карнабіду обрали почесним членом Національної спілки краєзнавців України.
Андрій Карнабіда – автор понад 500 наукових статей, присвячених Чернігівщині. Брав участь у розробці карт. Також Карнабіда вивчав Київщину, Одесу, український модерн. Він був одним із перших, хто звернув увагу на ефективність конвекторів як обігрівальних пристроїв.
Андрій Карнабіда активно брав участь у реставрації Чернігова. Він займався відновленням П’ятницької, Катерининської та Іллінської церков, палацу Розумовського в Батурині та Сокиринського палацу. Карнабіда відновив Троїцький, Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори. Брав участь у розробці герба Чернігова.
Як архітектор він створив цілий ряд пам’ятників (Михайлу Фрунзе, Богдану Хмельницькому, пам’ятний знак воїнів-визволителів, меморіал жертвам фашизму). Спроектував корпус чернігівської ДЮСШ «Юність», нову залу кінотеатру ім. М.О. Щорса, реконструкцію площі П’ять Кутів.
Крім наукової діяльності Карнабіда захоплювався живописом, займався документальною фотографією. Створив серію фотознімків про Чернігівщину та її історичні пам’ятки. У 2008 році в Києві та Чернігові організували виставку творчих робіт Карнабіда, що зберігаються в фондах заповідника та приватних колекціях.
Останні роки життя
Улюбленим висловом краєзнавця були слова його вчителя П.Д. Барановського: «Краще врятувати один пам’ятник, ніж написати 10 дисертацій». У своїй роботі Карнабіда дотримувався такого ж принципу: останні роки життя він провів у боротьбі за чернігівську архітектуру та за будівлі, які збиралися зруйнувати заради нової забудови. Особливо широкого резонансу набув десятилітній конфлікт Карнабіди з владою стосовно руйнування будинку І.Г. Рашевського.
Андрій Карнабіда помер 29 березня 2005 року, похований на кладовищі Яцево. Карнабіда – приклад справжнього українського патріота, який присвятив своє життя дослідженням вітчизняної культури, будівництву Чернігова та захисту важливих історичних пам’яток міста.
21 лютого 2023 року у Чернігові перейменували вулицю Короленка на вулицю Андрія Карнабіди, а також 1-й провулок Короленка на провулок Карнабіди.