За даними вітчизняного мінздрава, на момент початку бойових дій в Україні, на території Чернігівської області перебувало близько 30 тис. онкохворих. З 24 лютого вони залишилися практично без медичної допомоги та життєво необхідних ліків.
У регіоні також відсутня можливість проведення хіміо -радіотерапії, консультацій та операцій, повідомляє сайт ichernigivets із посиланням на Суспільне.
Як чернігівський онкоцентр працював у воєнний час?
Вже у перші години війни Чернігівський центр сучасної онкології відправив більшу частину пацієнтів додому. На “стаціонарі” залишилося понад 20 хворих, які потребують постійного лікарського нагляду.
Сьогодні всі вони, разом із персоналом, перебувають у радіологічному відділенні медустанови, без світла, води та тепла.
Що стосується головного корпусу медичного центру, будівля розташована практично за містом, на одній з трас, що веде в бік Білорусі, і зазнавала регулярних обстрілів окупантів.
Зараз у будівлі вибито більшу частину вікон, пошкоджено шахти ліфтів, зруйновано систему подачі тепла та води. За словами керівника онкоцентру Олександра Заїки, спостерігається і розходження стін, тому перебувати у приміщенні небезпечно.
До речі, дісталося від обстрілів і радіологічному відділенню — 1 квітня туди потрапив снаряд. У результаті кілька працівників отримали травми. На щастя, пацієнти та обладнання, що містить радіоактивні елементи, не постраждали.
Де лікуватись онкохворим під час війни?
Зрозуміло, що в таких екстремальних умовах операції та хіміо -променеву терапію в центрі онкології не проводили, а дорогі прилади знеструмили, щоб вберегти їх від перепадів напруги.
Неможливо застосовувати хіміотерапію й тому що лабораторії, де приймають та роблять аналізи хворих, не працюють. Немає світла та води. А без аналізів та можливості коригувати лікування, ця процедура смертельно небезпечна для пацієнтів.
Який вихід із ситуації? Найбільш прийнятне рішення, вважає головний лікар онкоцентру, продовжити лікування в Європі чи в західних районах України.
Зараз таких людей у медзакладі консультують у телефонному режимі, коли, звичайно, є зв’язок та допомагають із ліками тим, хто може дістатися онкоцентру. На жаль, поки що така можливість є тільки у мешканців міста.
Ще одна проблема онкохворих на Чернігівщині — відсутність ліків, багато з яких у мирний час надавалися державою безплатно. Сьогодні ж їх неможливо купити навіть із величезною переплатою.
Цих препаратів, каже співзасновниця фонду допомоги дорослим онкохворим Inspiration Family Ганна Узлова, в Україні просто немає, оскільки запас був обмежений, і в “спокійних” регіонах його швидко витратили на місцевих хворих та біженців.
Нині їхній фонд, за словами Ганни, працює, щоб налагодити гуманітарну допомогу від великих фармакологічних компаній. І вона вже приходить, але, на жаль, поки що в обмеженій кількості.
До уваги, щоб хоч якось допомогти онкохворим на Чернігівщині, у Ніжині кілька днів тому відкрили онкологічне відділення на 20 місць.Зараз там проводять хіміотерапію та забезпечують у міру сил пацієнтів, що надходять, ліками. Послугами онкоцентру вже скористалося понад 100 людей.
