19 Серпня 2022

Містичний Чернігів та український Дракула

Related

Проєкт “Єдині” в Чернігові: в місті скоро запрацює україномовний розмовний  клуб

Нещодавно Чернігів  став черговим  місто, яке приєдналося  до проєкту...

Михайло Птуха: видатний вчений з Остеру, що свято вірив у силу статистики

Чернігівська земля багата не тільки простими народними талантами, а...

Левко Ревуцький: видатний композитор з Чернігівщини

Чернігівська земля дуже багата на таланти. Є серед них...

Share

Чернігіву понад 1000 років. Тому не дивно, що північна столиця України оповита ореолом містичних таємниць та легенд. Частина з них пов’язана з козацьким полковником та Генеральним обозним Василем Дуніним Борковським. Він був неординарною особистістю, знав 12 мов, доклався до створення архітектурного вигляду Чернігова, побудувавши чимало церков. Саме тому, інформує сайт ichernihivets, колишній соратник Мазепи заслуговує щонайменше на одну статтю.

Чернігівський полковник Василь Дунін Борковський – нащадок данських шляхтичів, майже внучатий племінник принца Гамлета. Не всі знають, що саме він мав стати гетьманом замість Івана Мазепи, а став лише одним із його заступників. Кажуть, що після смерті Дунін Борковський перетворився на вампіра. Чи так це насправді? Давайте розбиратися.

Легенда про українського Дракулу

Згідно чернігівської легенди, на початку 18 століття в місті почали зникати люди. Казали, що їх викрадав упир – померлий кілька років тому полковник Василь Дунін Борковський. Ще за життя його почали пов’язувати за нечистою силою: до церкви не ходить, вдень його майже не видно, працює переважно вночі, а ще володіє таємними знаннями. Він випиває з людей всю їхню кров, а мертві тіла скидає в криницю біля свого маєтку. 

Згодом чутки почали обростати більш страхітливими деталями: з’явилися очевидці, які «бачили» як покійник виходив з могили у стіні Єлецького монастиря, сідає в карету, запряжену чорними кіньми та їде до свого маєтку. А там виходить і вказує рукою на ту саму криницю.

Чутки збурили городян, тому у цю справу втрутився місцевий архієпископ Іоанн Максимович. Зібравши хресну ходу, священник зустрів упиря на Червоному мосту та осінив карету хресним знаменням. Коні від цього здибилися, а карета впала у води річки Стрижень. Після цього люди пішли до поховання полковника та загнали покійнику в груди осиновий кілок – традиційний засіб боротьби з вампірами. Цю легенду через багато років записав нащадок архієпископа, Володимир. 

Генеральний Обозний

Скільки правди в цій історії? Для відповіді на це питання треба заглибитися в біографію половника. Про життя Дуніна Борковського відомо небагато. Натомість більше інформації про його походження. Батько, Каспер Борковський, був польським полковником, який загинув під час воєн Богдана Хмельницького. Разом з батьком вбили майже всю сім’ю – вижити вдалось лише малому Василю. 

Наступні 20 років в житті Борковського-молодшого – суцільна таємниця. Після цього він з’являється спочатку на Січі, а потім і в Гетьманщині. Він був не тільки розумний, а й несамовито багатий. Це й дало привід чуткам про зв’язок Дуніна з нечистою силою. 

Під час гетьманування Івана Самойловича Дунін Борковський іде на підвищення – стає Генеральним обозним. Це була друга посада в державі після гетьмана. Генеральний обозний «брав в руки булаву» у випадку смерті або тяжкої хвороби очільника держави. У наш час Голова Верховної ради керує країною у випадку смерті чи відсторонення Президента. Після втечі Віктора Януковича виконуючим обов’язки Президента став Турчинов.

Козацька старшина підписує донос на Самойловича та просить дозволити позбавити його влади. Першим у цьому доносі розписався саме Василь Дунін Борковський. Самойловича та його синів заарештували та відправили до Сибіру. Замість його до виборів наказним гетьманом став Дунін Борковський. На виборах Дунін Борковський програв ставленику московитів – Івану Мазепі. Не зважаючи на це, своєї влади Борковський не втратив. Саме завдяки йому за зразком Києво-Могилянської академії був побудований Чернігівський колегіум. 

У 1702 році, за 7 років до Полтавської битви Дунін помер і був похований у Єлецькому монастирі. Архієпископ написав покійнику хвалебну епітафію, «вірному сину Церкви та меценату». 

Петро Перший і його інформаційна спецоперація

Незадовго до Полтавської битви до Києва «з дружнім візитом» прибув Петро Перший. Петро поділився зі своїм товаришем Мазепою планами про адміністративну реформу, згідно якої Гетьманщина позбавлялася своє автономії. Імовірно, саме тоді Мазепа прийняв рішення перейти на бік шведів. 

Але Мазепа і Карл XII програли, а Петро сильно розлютився. Мазепі оголосили анафему – церковне прокляття, Батурин спалили, всіх мешканців, включно з жінками і дітьми вбили. Було знищено Запорізьку Січ, знищували навіть могили. 

Петро кинувся наздоганяти Мазепу в Туреччину. Там царя взяли в полон, йому ледь вдалося відкупитися. Після цього кровожерливий правитель вирішив поквитатися з соратниками Мазепи. Дісталося і покійному Дуніну Борковському. Спочатку видалили епітафію, а потім знищили і саму могилу. Покійного оголосили упирем. Ось така інформаційна спецоперація. Як бачимо, за 300 років методи Москви не змінилися. Тому пам’ятаймо історію – вона застерігає від помилок у теперішньому і майбутньому.

.