Кілька років тому у Чернігові самоорганізувався волонтерський рух із порятунку дерев’яної різьбленої архітектури міста. Проект отримав назву “Дерев’яне мереживо Чернігова” й за останні 3 роки набрав пристойні оберти — об’єкти “опіки” волонтерів все частіше потрапляють до списків місцевих туристичних маршрутів, а інформація про реставровані пам’ятки архітектури висвітлюється ЗМІ та обговорюється в соціальних мережах.
Так, кілька днів тому одного з організаторів проекту — Станіслава Іващенка, з проханням розповісти про досягнення та проблеми руху, відвідали журналісти РБК-Україна. Далі докладніше з ichernihivets.
“Зразок ідеальної реставрації”
Під час екскурсії містом журналістів РБК зацікавив оригінальний дерев’яний будинок на вулиці Успенській, який Іващенко, своєю чергою, назвав “зразком ідеальної реставрації”.
Виявилося, що споруді вже 130 років. Будинок був зведений у 1890 р. і ще до реставрації вважався за пам’ятку історії місцевого значення, про що говорить і відповідна табличка на його стіні.
При цьому, попри солідний вік, будинок відповідає всім вимогам комфортного проживання, зокрема утеплений відповідно до сучасних технологій.
І це, за словами Іващенка, насамперед заслуга господаря будинку, який не пошкодував часу, сил і коштів, щоб упорядкувати й при цьому зберегти його колишній вигляд.
Щодо волонтерів, то вони тут відновлювали різьблені карнизи на веранді, над вікнами та дверима. Довелося повозитися і з фундаментом, оскільки прибудова стояла на окремих стовпчиках, через що в приміщенні було холодно. Після консультацій із фахівцями було вирішено зробити один загальний фундамент.
Для цього довелося частину будівлі з боку прибудови підіймати на домкратах. Тепер, каже Іващенко, у будинку єдиний фундамент, і всередині стало набагато тепліше.
Щоб не був такий як всі
За словами господаря будинку Святослава Потієнка, ця нерухомість завжди належала їхній родині. Ніхто не намагався її продавати, будинок завжди переходив у спадок.
Права на житло вдалося навіть зберегти за часів великого “ущільнення” при Радянській владі, коли житлову площу великих будинків “дробили” на “комуналки” і масово заселяли в ці кімнатки сім’ї.
Щоб не втратити нерухомість, каже Святослав, довелося оформляти її на інших родичів. У результаті будинок вийшов багатоквартирним, але без зайвих стін та чужих людей усередині.
До відома, в 50-ті роки тут жив відомий художник Андрій Юхимович Петусь, який був чоловіком однієї з представниць роду. Власне, завдяки йому будівля і набула статусу історичної пам’ятки. У сім’ї, за словами Святослава, збереглося кілька його картин, а решта знаходяться в музеї ім. Коцюбинського.
Журналісти поцікавилися у Святослава, чи не простіше було обкласти будинок сайдингом? Він відповів: “І простіше, і дешевше, але, в такому разі, історія сім’ї була б втрачена назавжди, а сам будинок став би безликим”.
Тут доречно додати, яких, на жаль, у Чернігові сотні й з кожним роком стає дедалі більше.
