21 листопада світ вкотре відзначить День телебачення. До цієї дати ми підготували матеріал на тему, з чого розпочиналося телебачення у Чернігові та як у нашому місті з’явився власний телецентр. Далі детальніше з ichernihivets.
З чого все почалося?
Телевізійну передачу мало створити, її ще й потрібно донести до глядача. Саме таке завдання й вирішує Чернігівський телецентр, з появою якого пов’язане започаткування, без перебільшення, нової культурної доби міста та регіону.
А почалося все у 50-х роках минулого століття, в історичному районі Чернігова, Лісковиці. Саме там і поставили першу чернігівську телевежу — дерев’яну опору, до якої приладнали антену.
Щодо передавача, то він був слабкий, потужності сигналу не вистачало навіть на територію міста. Та й транслювати, якщо чесно, особливо не було чого, на той момент в СРСР існувала єдина програма Центрального телебачення, з Москви.
Втім, дерев’яна “телевежа” на Лісковиці простояла недовго, вже у 1956 р., на державному рівні, було ухвалено рішення про будівництво у Чернігові повноцінного телевізійного центру.
Сказано — зроблено, і за кілька років, 1 грудня 1959 року, вже з нової 156-метрової вежі розпочалася трансляція програм Всесоюзного телебачення на Чернігівщину. Передача сигналу здійснювалася за допомогою імпортного (французького) обладнання на відстань 50 км.
Історична довідка: перші спроби передачі зображення на відстані робилися в Радянському Союзі ще до початку Великої Вітчизняної війни, у 30-ті роки. Потім стало не до того. Проте вже через 2 роки після закінчення війни, 1947 р., Сталін підписав постанову про створення Київського телецентру, який розпочав роботу 5 листопада 1951 року.
А через 10 років телевізійний сигнал приймали вже у 10 обласних центрах УРСР, у тому числі й у Чернігові.
Для порівняння, в інших республіках Союзу це сталося значно пізніше. Так, у Білорусії, у Гомелі, свій телецентр з’явився лише у 60-му році.
Як працювало телебачення у СРСР?
Перший супутник у СРСР запустили у 1957 р. і, звичайно, тоді не йшлося про те, щоб з його допомогою передавати сигнал на телевежі. Тому всю інформацію про події у світі, для телебачення, у Радянському Союзі отримували спеціальним кабелем із Західної Європи. У Москві сюжети “сортували” та показували те, що вважали за потрібне.
До речі, на шляху до Москви цей кабель проходив через кілька міст, серед яких був і Чернігів. Тому співробітники місцевого телецентру мали доступ до інформації без цензури, чим періодично користувалися.
Далі, на початку 70-х, за рішенням ЦК КПРС, в СРСР дозволили двопрограмне мовлення, що по суті означало “народження” республіканського телебачення. Відповідно, наприкінці 1973 р. на чернігівському телецентрі з’явився будинок для республіканського мовлення, який працював на чехословацькому устаткуванні “Tesla”. А невдовзі телевізійні станції з’явилися й у районних центрах регіону – Прилуках та Холмах.
Як працює чернігівський радіотелевізійний центр сьогодні?
Сьогодні тут, окрім телеканалів, транслюють радіо ФМ та програми Національного радіо, співпрацюють з інтернет-провайдерами. На території чернігівського телецентру розміщують свої антени оператори мобільного зв’язку.
А якщо говорити про технічний персонал телецентру, зараз це команда із 20 висококваліфікованих фахівців, більшість із яких випускники Київських та Одеських вишів.
