Декоративний розпис Євгена Кріпа “Сім’я” знайшли в жіночій колонії на Чернігівщині. Монументальне полотно 30 років тому було створено відомим художником. І те, що воно знаходилося в такому місці та збереглося в нормальному стані, ділиться враженнями керівник проекту “Chernihiv Monumentalism” Олена Загребіна — це майже диво, тим більше, що робіт Кріпа залишилося дуже мало, пише ichernihivets.
Шедеври прикрашали… швейний цех
Про те що розпис “Сім’я” — 3 м 63 см у висоту та довжиною 6 м був створений у 1990 р. власноруч Євгеном Кріпом свідчить підпис художника, а також портрет його сина, якого він зобразив на полотні. Виявляється, всі ці роки унікальний витвір мистецтва прикрашав швейний цех жіночої виправної колонії. Заклад розформували, а жінок, що відбували покарання, розвезли по інших колоніях. У приміщенні залишилися тільки швейні машинки, нитки, матеріал та картина Кріпа на стіні.
До речі, поверхом нижче фахівці виявили ще один твір мистецтва — унікальну мозаїку з смальти Віктора Магдаченка.
Що збираються робити з твором мистецтва?
Члени “Chernihiv Monumentalism” планую демонтувати “Сім’ю” та відправити її в музей. Олена Загребіна каже, що це шедевр і вирішувати його долю повинні фахівці. За словами директора художнього музею ім. Галагана Юрія Ткача більшу частину монументальних картин складно експонувати, але такі твори, як вітражі або частина мозаїки для музею підійдуть. На крайній випадок, каже Юрій Ткач, ми можемо взяти “Сім’ю” Кріпа на зберігання.
Поверхом нижче збереглася й мозаїка, над якою працювало відразу кілька відомих монументалістів. Художник-проектант Тетяна Сухова класифікувала цей твір як модульну мозаїку, виготовлену в майстерні з використанням спеціальних блоків. У майстерні довелося працювати й тому, пояснює Тетяна, що колонія — це режимне підприємство й працювати тут звичайним способом було б складно.
Зараз мистецтвознавці на чолі з директором художнього музею збираються звернутися до Міністерства юстиції України, в юрисдикції якого знаходиться колонія, за дозволом демонтувати твори мистецтва та забрати їх на зберігання в музей.
Юрій Ткач також звернувся з проханням до влади в містах та сільських громад, де ще збереглися пам’ятники радянського періоду, подібні знайденим в колонії, не нищити їх, а зберегти та знайти можливість вписати в сучасні інтер’єри міст.
Фото – “Суспільне Чернігів”
