У грудні 1892 року з’явився на світ у Чернігові, відомий український мовознавець — Всеволод Ганцов. Він досліджував діалекти, історію української мови, правопис, лексикографію. В. Ганцов вільно володів різними мовами — німецька, французька, англійська, а також всі слов’янські мови. Початкова освіта — чернігівська гімназія, яку Всеволод успішно закінчив, продовжив навчання в Києві — Колегія П. Галагана. Більше інформації про відомого чернігівця можна знайти на сайті ichernihivets.com.
Навчання та юні роки чернігівського вченого
Всеволод Ганцов здобував вищу освіту в Петербурзі, навчався на історико-філологічному факультеті, це були 1911-1916 роки. Відомий лінгвіст Олексій Шахматов був наставником В. Ганцова, саме під його керівництвом майбутній вчений розпочав свої перші наукові дослідження. На молодого перспективного вченого з Чернігова звернули увагу, залишили його в навчальній установі — професорським стипендіатом, після закінчення дисципліни. Вступним вивченням видатного науковця була робота — “Опис говору с. Патюти Козелецького повіту Чернігівської губернії”. Цю працю було ухвалено та надруковано в “Збірнику Академії наук”.
Восени 1918 року — час, коли видатний вчений з Чернігова обіймав посаду професора Київського вишу, а вже взимку 1919 — старанно трудився у Всеукраїнській Науковій Академії. В. Ганцов очолив комісію, яка складала академічний словник виразного українського мовлення.
Вчений з Чернігівщини активно та ретельно розглядав, вивчав історію української речі та слова, лексикографію та правопис. Саме чернігівський вчений опрацював академічні основи діалектичного членування українського мовлення. Мовознавець опановував поліські двозвуки — “Характеристики поліських дифтонгів і шляхи їхнього фонетичного розвитку”, “Діалектологічні межі на Чернігівщині” (1923 та 1925 роки). Науковець здійснював роботу та аналіз підпису Тараса Григоровича Шевченка, був учасником — Харківської комісії з правопису. Чернігівським вченим були написані такі розділи, як: “Фонетика”, “Правопис незмінної частини слова”, видання було надруковано у 1926 році. Ганцов, також вносив правки у “Російсько-український словник” (1925-1929 років).
1927-1929 роки — вчений з Чернігова проходив стажування у вищих навчальних закладах Берліну та Гамбургу, а також у фонетичному ВНЗ при Сорбонні. Брав активну участь В. Ганцов у Міжнародному лінгвістичному конгресі — Гаага 1928 рік.
Трагічна доля відомого чернігівця — Всеволода Ганцова
У 1929 році науковця було засуджено по ділу “СВУ” — Спілка Визволення України. Ганцов провів за ґратами понад сімнадцять років, запустили його аж у 1946 році. Через три роки після ув’язнення, його знову арештували та запроторили до Краснодарського краю, як соціально шкідливий елемент.
В рідний Чернігів, талановитий вчений зміг повернутися у 1956 році, де доживав свій вік. Ув’язнення в якому Всеволод Михайлович провів більш ніж двадцять п’ять років, стало життєвою катастрофою для вченого. Його наукова кар’єра була зруйнована, він став постраждалим від свавілля влади. В. Ганцов звертався до Генерального прокурора СРСР, Голови Президії Верховної Ради СРСР з проханням про скасування судимості. У п’ятдесят восьмому році його визнано невинуватим та знято обвинувачення, окрім справи “СВУ”. Зняття всіх обвинувачень та повної реабілітації, вчений так і не дочекався. Тільки 1989 році Верховний суд УРСР скасовано обвинувачення у справі “СВУ” за відсутності складу злочину.
Помер видатний та талановитий вчений у 1979 році, похований на Яцевському кладовищі (Чернігів). Меморіальну дошку пам’яті В. Ганцова можна знайти на будинку де він проживав. На честь відомого чернігівця названо вулицю в місті. Містяни пам’ятають та пишаються видатним земляком.
