У Чернігові народилося багато видатних українських вчених. Один із них – Анатолій Адруг. Адруг займався дослідженнями культури та мистецтва Чернігівщини. В цій статті ми познайомимо вас з видатним чернігівським науковцем. Більше на ichernihivets.com.
Освіта
Анатолій Адруг народився 30 грудня 1947 року у Чернігові. Після закінчення школи Андрій почав працювати над реставрацією Спасо-Преображенського собору, будинку Колегіуму та споруди Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів. Це було першим близьким знайомством майбутнього великого вченого з чернігівською архітектурою. Робота над реставрацією дозволила юному Анатолію познайомитися з усіма особливостями та деталями будівельних конструкцій. Паралельно він готувався до вступу до вищого навчального закладу.
У 1968 році Адруг став студентом Київського державного художнього інституту. Він навчався на факультеті історії і теорії образотворчого мистецтва. Роки в інституті були дуже насиченими: цікаві лекції і практичні заняття в музеях, бібліотеках або архівах. Викладачами були найкращі вітчизняні мистецтвознавці та історики. Дипломна робота Адруга була присвячена дослідженням чернігівським Болдиним горам. Науковим керівником Адруга став відомий фахівець з історії давньоруської та української архітектури і мистецтва, лауреат Державної премії України Юрій Асєєв.
Початок кар’єри
Після закінчення навчання у 1973 році Адруг став науковим співробітником Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника. Робота у заповіднику під керівництвом А.А. Карнабіди дозволила Адругу ближче познайомитись з мистецтвом Чернігова, отримати досвід у створенні виставок, читанні лекцій та проведенні екскурсій.
У 1973 році була опублікована перша стаття Адруга про чернігівського художника Л.Б. Могучова. З того часу він регулярно публікував свої статті про мистецтво на сторінках наукових журналів та газет.
У 1981 році Адруг закінчив термін аспірантури і повернувся до Чернігова, де почав працювати науковим співробітником Музею народного декоративного мистецтва Чернігова. Він працював в експозиційному відділі, де займався реекспозицією, роботою над виставками, проведенням оглядових та тематичних екскурсій, зустрічався з майстрами та виступав на радіо і телебаченні.
Наукова діяльність
У 1990 році він почав викладати у Чернігівському державному педагогічному інституті. У 1993 році він захистив дисертацію та здобув наукову ступень кандидата мистецтвознавства на тему «Монументальне мистецтво Чернігова другої половини XVII-початку XVIII століть». Ця тема особливо цікавила Андруга: він виступав з нею на всеукраїнських конференціях, писав статті для наукових журналів. Адруг написав серію наукових книг про чернігівські чудотворні ікони. У 2008 році було опубліковане детальне дослідження про чернігівську архітектуру другої половини XVII-початку XVIII століть. У 2010 та 2013 роках вийшло два наукових видання про чернігівський живопис того ж періоду, в яких мистецтво Чернігова розглядається як велика і важлива частина мистецтва України.
Анатолій Адруг займався також вивчанням традицій писанкарства у регіоні. Завдяки його дослідженням було виявлено, що давні традиції чернігівського писанкарства продовжують жити. Традиції збереглися у Сосницькому, Коропському та Новгород-Сіверському районах. Анатолій Адруг опублікував перше повноцінне видання про традиції чернігівського писанкарства у 2005 році.
Анатолію Адругу належить більше трьохсот наукових статей про мистецтво Чернігова, які стали відомими навіть за межами України. Адруг – член Національної спілки художників України та Національної спілки краєзнавців України.