Як відомо, першу бібліотеку в Київській Русі заснував Ярослав Мудрий у 1037 році. Вона знаходилася при Софійському соборі, де одночасно працював і скрипторій. Там, повідомляє сайт ichernihivets.com, переписували та перекладали книги, переважно з болгарської та грецької мови. Не в останню чергу завдяки цій установі Софійський собор став ідеологічним та культурним центром древньої слов’янської держави.
Що стосується Чернігівщини, то перші документальні підтвердження про бібліотеки тут відносяться до XI ст. Через деякий час їх кількість суттєво збільшилася за рахунок книгозбірень в монастирях. З часом, з розвитком книгодрукування, до цієї мережі приєдналися бібліотеки в навчальних закладах та в панських маєтках.
В цій статті ми розповімо, як розвивалася мережа бібліотек у нашому регіоні, з XIX ст. до наших днів, та про історичні фактори, які сприяли або заважали цьому процесу.
Коли бібліотека вже не розкіш
У першій половині XIX ст. на Чернігівщині було понад 30 книгозбірень з загальною кількістю примірників — 66 тис. Більша частина з них зберігалася у бібліотеці Чернігівської духовної семінарії та у Ніжинському ліцеї.
При цьому доступ до них для широкого загалу читачів був обмежений. Користуватися книжками могли лише учні та викладачі цих навчальних закладів. Що ж стосується монастирських бібліотек, то попасти туди могли тільки монахи та священнослужителі.
Саме тому відкриття . у Чернігові, у 1838 р., першої публічної бібліотеки стало неабиякою культурною подією для міста. А далі вже свою справу зробив суспільний прогрес — у другій половині XIX cт. кількість малих та великих книгозбірень невпинно зростала.
Так, в 1877 р. в Чернігові відкрила двері відвідувачам Чернігівська громадська бібліотека, відома нам сьогодні як обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.
Крім того, по містах, містечках та селах Чернігівщини масово відкривалися безплатні земські та народні бібліотеки-читальні, і на початок XX cт. вони вже працювали в усіх повітах регіону.
Що стосується фінансування цих культурних установ, їх утримували коштом земств — на що щорічно виділися суми в десятки тисяч рублів.
Геть царя, бібліотеки під охорону!
Перша світова війна призвела до кардинальних змін політичних систем у більшості країн Європи, в тому числі й у Російській імперії. У 1917 р. внаслідок державного перевороту до влади в Росії прийшли більшовики, які зробили ставку на побудову централізованої тоталітарної держави, що в підсумку відбилося на всіх сферах життєдіяльності суспільства. Не оминули зміни й бібліотечну справу.
Вже в 1919 р., на першому Чернігівському губернському з’їзді, після розгляду питання про народну освіту всі бібліотеки були націоналізовані та взяті на державне утримання. За рішенням Губернського ревкому, всі приватні зібрання книжок конфісковували та взяли під охорону. А згодом цей книжковий фонд перейшов у розпорядження народних бібліотек, які одна за одною відкривалися у колишніх поміщицьких маєтках.
На той час у Чернігівський губернії працювало 172 бібліотеки, з яких понад 100 знаходилося на селі. А до початку німецько-радянської війни в Чернігівській області вже було понад 1000 бібліотек з книжковим фондом у півтора мільйона примірників.
Відродилися з попелу, щоб піти…в онлайн
Велика Вітчизняна війна принесла багато бід та руйнувань. За ці роки бібліотечний фонд Чернігівщини зазнав серйозних втрат — від обстрілів та бомбардувань, так чи інакше, постраждала більша частина бібліотек регіону, а книжки з них розкрали або знищили.
Після звільнення Чернігівської області від загарбників, у 1944 р., громадські бібліотеки швидко відродилися і через рік їх вже було понад 100.
А на кінець 80-х років, коли епоха СРСР стрімко добігала кінця, у нашому регіоні працювало понад 1000 бібліотек, з книжковим фондом у 100 млн примірників, для майже мільйона зареєстрованих читачів.
Погодьтесь, колосальні цифри, але так дійсно було. Що ж пішла в минуле епоха громадських бібліотек, не сумуємо за нею, майбутнє електронних книжок та онлайн-бібліотек набагато цікавіше.
