Світ науки та технологій невпинно рухається вперед, даруючи людству нові матеріали з унікальними властивостями, які ще нещодавно здавалися фантастикою. Серед найяскравіших зірок на небосхилі матеріалознавства сяють графен та аерогель. Ці “диво-матеріали” обіцяють революціонізувати безліч галузей – від електроніки та енергетики до медицини та аерокосмічної промисловості. Але що ж вони собою являють насправді? Які секрети приховують у своїй структурі та які можливості відкривають перед нами? Зазирнімо у захопливий світ цих інноваційних субстанцій, про які ви зможете дізнатися більше на ichernihivets.com/uk.
Хоча графен та аерогель кардинально відрізняються за своєю природою та структурою, їх об’єднує надзвичайний потенціал та здатність розв’язувати проблеми, що раніше здавалися нездоланними. Вони легкі, міцні та мають унікальні термічні, електричні та оптичні властивості. Давайте детальніше розглянемо кожен із цих матеріалів.
Що таке графен? Одноатомний гігант
Графен – це, по суті, один шар атомів вуглецю, щільно упакованих у двовимірну гексагональну (стільникову) решітку. Уявіть собі звичайний графіт, який використовується в олівцях. Графіт складається з безлічі таких шарів графену, слабко пов’язаних між собою. У 2004 році вченим Андрію Гейму та Костянтину Новосьолову з Манчестерського університету вдалося вперше отримати стабільні одноатомні шари графену за допомогою звичайної клейкої стрічки – метод, який приніс їм Нобелівську премію з фізики у 2010 році. Це відкриття стало справжнім проривом.

Унікальні властивості графену
Графен вражає набором своїх характеристик:
- Надзвичайна міцність: Незважаючи на те, що він тонший за папір у мільйони разів, графен є одним із найміцніших відомих матеріалів – приблизно в 200 разів міцніший за сталь аналогічної товщини.
- Неймовірна легкість: Один квадратний метр графену важить менше міліграма (близько 0.77 мг).
- Висока електропровідність: Графен проводить електричний струм краще за мідь, причому з мінімальними втратами енергії. Електрони рухаються в ньому майже без опору.
- Відмінна теплопровідність: Він проводить тепло краще, ніж будь-який інший відомий матеріал при кімнатній температурі, перевершуючи навіть алмаз та графіт.
- Прозорість: Одношаровий графен практично прозорий, поглинаючи лише близько 2.3% видимого світла.
- Гнучкість: Його можна згинати, розтягувати та скручувати без пошкодження структури.
- Непроникність: Навіть один шар графену є непроникним для більшості газів та рідин, включаючи найменші атоми гелію.
Як отримують графен?
Окрім “методу скотчу” (механічного відшаровування), який підходить для лабораторних досліджень, існують і більш масштабовані методи виробництва графену:
- Хімічне осадження з газової фази (CVD – Chemical Vapor Deposition): Найпоширеніший промисловий метод. Вуглецевмісний газ (наприклад, метан) розкладається при високій температурі на поверхні металевого каталізатора (зазвичай міді або нікелю), утворюючи тонкий шар графену. Потім цей шар переноситься на потрібну підкладку.
- Хімічне відновлення оксиду графену: Графіт окислюють до оксиду графіту, який потім розшаровують у воді або іншому розчиннику до оксиду графену. Подальше хімічне або термічне відновлення видаляє кисневі групи, залишаючи графен (часто з деякими дефектами).
- Епітаксійний ріст на карбіді кремнію (SiC): При нагріванні підкладки з карбіду кремнію у вакуумі кремній випаровується, а атоми вуглецю, що залишилися, самоорганізуються в шари графену.
- Рідкофазне відшаровування (LPE – Liquid Phase Exfoliation): Графіт обробляють ультразвуком або інтенсивним перемішуванням у спеціальних розчинниках, що дозволяє відокремити окремі шари графену.
Вибір методу залежить від бажаної якості, кількості та кінцевого застосування графену.
Застосування графену: Від електроніки до медицини
Унікальні властивості графену відкривають двері для його використання в багатьох сферах:
- Електроніка: Створення надшвидких транзисторів, гнучких дисплеїв, прозорих струмопровідних плівок для сенсорних екранів та сонячних панелей, ефективніших світлодіодів (LED).
- Енергетика: Покращення характеристик акумуляторів та суперконденсаторів (збільшення ємності, швидкості зарядки/розрядки), створення ефективніших паливних елементів та сонячних батарей.
- Композитні матеріали: Додавання навіть невеликої кількості графену може значно підвищити міцність, жорсткість, електро- та теплопровідність пластиків, гуми, металів та кераміки. Це знаходить застосування в авіації, автомобілебудуванні, спортивному інвентарі (ракетки, велосипеди).
- Фільтрація та опріснення води: Завдяки своїй непроникності для великих молекул, але потенційній проникності для води, графенові мембрани розглядаються як перспективні для ефективного очищення та опріснення води.
- Медицина та біоінженерія: Розробка систем цільової доставки ліків, біосенсорів для діагностики захворювань, компонентів для тканинної інженерії та імплантатів, антибактеріальних покриттів.
- Покриття та фарби: Створення антикорозійних, зносостійких, струмопровідних або теплорозсіювальних покриттів.
- Сенсори: Висока чутливість графену до змін у навколишньому середовищі дозволяє створювати високоточні датчики для виявлення газів, хімічних речовин, тиску, деформацій.
Що таке аерогель? Заморожений дим
Аерогель – це синтетичний пористий матеріал, який отримують шляхом заміни рідкого компонента гелю на газ. Результат – тверда речовина з надзвичайно низькою густиною та низькою теплопровідністю. Його часто називають “замороженим димом”, “твердим димом” або “твердим повітрям” через його напівпрозорий вигляд та неймовірну легкість. Аерогель складається переважно з повітря (до 99.8%), укладеного в тривимірну мережу твердих частинок.

Перший аерогель на основі кремнезему (діоксиду кремнію, SiO2) був створений Стівеном Кістлером у 1931 році. З того часу були розроблені аерогелі на основі інших матеріалів, включаючи оксиди металів (алюмінію, хрому, олова), вуглецю та полімерів.
Дивовижні властивості аерогелю
Аерогелі мають низку унікальних характеристик:
- Надзвичайно низька густина: Це один із найлегших твердих матеріалів у світі. Густина типового кремнеземного аерогелю становить близько 3-150 мг/см³, що лише в кілька разів перевищує густину повітря.
- Рекордно низька теплопровідність: Аерогель є одним із найкращих відомих теплоізоляторів. Його структура з безліччю нанопор ефективно перешкоджає всім трьом механізмам теплопередачі: теплопровідності, конвекції та випромінюванню.
- Велика площа внутрішньої поверхні: Завдяки своїй пористій структурі, аерогелі мають величезну площу поверхні на одиницю маси (500-1500 м²/г і більше).
- Висока пористість: Об’єм пор може становити від 90% до понад 99.8%.
- Напівпрозорість (для кремнеземних аерогелів): Вони пропускають світло, але розсіюють його, надаючи матеріалу характерного блакитного відтінку при освітленні та жовтуватого – на просвіт (ефект, подібний до розсіювання світла в атмосфері Землі).
- Крихкість (традиційні аерогелі): Класичні кремнеземні аерогелі досить крихкі і схильні до руйнування при механічних навантаженнях, хоча розробляються і більш гнучкі варіанти.
- Гідрофобність (модифіковані аерогелі): Хоча чистий кремнеземний аерогель гідрофільний (вбирає воду), його поверхню можна модифікувати, щоб зробити його водовідштовхувальним.
Процес виробництва аерогелю
Виготовлення аерогелю – це багатоетапний процес, що включає створення гелю та подальше видалення рідини без руйнування його твердої структури. Ключовим етапом є надкритичне сушіння:
- Створення гелю (Золь-гель процес): Хімічні прекурсори (наприклад, алкоксиди кремнію) змішуються в розчині. В результаті хімічних реакцій (гідролізу та поліконденсації) утворюється золь (колоїдний розчин твердих частинок у рідині), який потім перетворюється на гель – тривимірну мережу твердих частинок, заповнену розчинником.
- Старіння гелю: Гель витримують певний час, щоб зміцнити його структуру.
- Заміна розчинника (при необхідності): Іноді вихідний розчинник замінюють на інший, більш зручний для процесу сушіння (наприклад, етанол на рідкий CO2).
- Надкритичне сушіння: Це найважливіший етап. Гель поміщають в автоклав, де тиск і температура підвищуються вище критичної точки розчинника. У надкритичному стані рідина перетворюється на флюїд, у якого відсутній поверхневий натяг. Потім тиск повільно знижують, і флюїд виходить з пор гелю у вигляді газу, не викликаючи капілярних сил, які могли б зруйнувати тендітну структуру. В результаті залишається суха, тверда, пориста структура – аерогель.
Існують і альтернативні, потенційно дешевші методи сушіння (наприклад, сублімаційне або при атмосферному тиску після спеціальної модифікації гелю), але надкритичне сушіння залишається стандартом для отримання високоякісних аерогелів.
Сфери застосування аерогелю: Від космосу до побуту

Завдяки своїм унікальним теплоізоляційним та іншим властивостям, аерогель знаходить застосування у різних галузях:
- Теплоізоляція: Це основне застосування. Аерогелі використовуються для високоефективної ізоляції будівель (вікна, стіни, дахи), трубопроводів, промислового обладнання, холодильної техніки, спеціального одягу (куртки, взуття, рукавиці).
- Аерокосмічна промисловість: Ізоляція космічних апаратів, скафандрів. Аерогель використовувався NASA в місії “Стардаст” для захоплення частинок кометного пилу – його пориста структура дозволила м’яко “вловити” високошвидкісні частинки, не пошкодивши їх.
- Наукові дослідження: Використовується в детекторах Черенкова (для виявлення швидких заряджених частинок), як каталізатор або носій каталізатора завдяки великій площі поверхні.
- Акустична ізоляція: Деякі види аерогелів можуть ефективно поглинати звук.
- Очищення довкілля: Пориста структура дозволяє використовувати аерогелі як адсорбенти для поглинання розлитої нафти або інших забруднювачів.
- Енергетика: Як компонент для покращення теплоізоляції в сонячних колекторах або для зберігання енергії.
- Косметика та споживчі товари: Як матуючий агент у косметиці, наповнювач для фарб, компонент тенісних ракеток.
Порівняння графену та аерогелю
Хоча обидва матеріали є передовими та мають надзвичайні властивості, вони суттєво відрізняються:
| Характеристика | Графен | Аерогель (кремнеземний) |
|---|---|---|
| Основний елемент | Вуглець | Кремній, Кисень (іноді Вуглець, Метали) |
| Структура | Двовимірна (2D) гексагональна решітка | Тривимірна (3D) пориста мережа |
| Основна властивість | Висока міцність, електро- та теплопровідність | Наднизька густина та теплопровідність |
| Густина | Дуже низька маса на одиницю площі (0.77 мг/м²) | Дуже низька об’ємна густина (від 3 мг/см³) |
| Теплопровідність | Дуже висока | Дуже низька (найкращий ізолятор) |
| Електропровідність | Дуже висока (провідник) | Дуже низька (ізолятор/діелектрик) |
| Оптичні властивості | Майже прозорий | Напівпрозорий (розсіює світло) |
| Механічні властивості | Надзвичайно міцний та гнучкий | Крихкий (традиційний), існують гнучкі варіанти |
| Основне застосування | Електроніка, композити, енергетика, фільтри | Теплоізоляція, аерокосмос, наукові прилади |
Синергія матеріалів: Графенові аерогелі
Науковці не зупиняються на вивченні окремих матеріалів. Надзвичайно цікавим напрямком є створення гібридних матеріалів, які поєднують найкращі властивості своїх компонентів. Одним з таких прикладів є графеновий аерогель.
Графенові аерогелі створюються шляхом формування тривимірної пористої структури з листів графену або оксиду графену. Вони успадковують деякі властивості класичних аерогелів (надзвичайна легкість, висока пористість, велика площа поверхні), але при цьому мають переваги графену:
- Висока електропровідність: На відміну від ізолюючих кремнеземних аерогелів, графенові аерогелі можуть проводити електричний струм.
- Механічна міцність та гнучкість: Вони можуть бути значно менш крихкими та більш еластичними, ніж традиційні аерогелі. Деякі графенові аерогелі здатні витримувати значні деформації та повертатися до вихідної форми.
- Адсорбційні властивості: Велика площа поверхні в поєднанні з властивостями графену робить їх чудовими адсорбентами для очищення води від органічних забруднювачів та нафтопродуктів.
Ці унікальні комбінації властивостей відкривають нові можливості застосування графенових аерогелів в електродах для суперконденсаторів та акумуляторів, сенсорах, каталізаторах, системах зберігання енергії та для очищення довкілля.
Виклики та майбутнє диво-матеріалів
Незважаючи на величезний потенціал, широке впровадження графену та аерогелю все ще стикається з певними викликами:
- Вартість виробництва: Особливо для високоякісного графену та аерогелів, отриманих надкритичним сушінням, вартість залишається високою, що обмежує їх використання у масових продуктах. Пошук дешевших та ефективніших методів синтезу є ключовим завданням.
- Масштабування виробництва: Перехід від лабораторних зразків до промислових обсягів виробництва зі збереженням стабільних властивостей матеріалу є складним технологічним процесом.
- Інтеграція та обробка: Розробка технологій для інтеграції цих матеріалів у кінцеві продукти та їх обробки (різання, формування, з’єднання) потребує подальших досліджень.
- Стандартизація та контроль якості: Необхідно розробити єдині стандарти та методи контролю якості для різних типів графену та аерогелів.
- Питання безпеки та екологічного впливу: Необхідно ретельно вивчити потенційний вплив наночастинок графену та аерогелю на здоров’я людини та довкілля протягом їхнього життєвого циклу.
Проте, дослідження в цих напрямках активно тривають. Вчені та інженери по всьому світу працюють над подоланням цих перешкод. Очікується, що з часом вартість виробництва буде знижуватися, а технології застосування вдосконалюватимуться.

Висновок
Графен та аерогель – це не просто нові матеріали, це представники нової ери в матеріалознавстві, що обіцяють кардинально змінити наше життя. Графен з його феноменальною міцністю та електропровідністю готовий революціонізувати електроніку та енергетику. Аерогель, найлегший твердий матеріал і найкращий теплоізолятор, вже знаходить своє застосування від космічних місій до повсякденного життя. Їх комбінація у вигляді графенових аерогелів відкриває ще ширші горизонти.
Хоча на шляху до їх масового впровадження ще є виклики, пов’язані з вартістю та масштабуванням виробництва, потенціал цих “диво-матеріалів” настільки великий, що їхнє майбутнє виглядає надзвичайно перспективним. Подальші дослідження та розробки, безсумнівно, приведуть до появи нових, ще більш дивовижних застосувань графену та аерогелю, роблячи наш світ технологічно досконалішим та ефективнішим.