"Dream team" з Чернігівщини, що проклала людству дорогу в космос

26. April 2021 Igor Podobriy

60 років тому радянський космонавт Юрій Гагарін виголосив своє знамените: "Поїхали!" і тим самим відкрив перед людством двері в нову реальність — космос. 12 квітня 1961 року крихітний корабель Восток-1 з людиною на борту облетів навколо Землі й після 148 хвилин перебування в безповітряному просторі, здійснив посадку в р-ні с. Смєловка, в Саратовській області, пише ichernihivets.com.

Як виявилося потім, ці 2 з лишком години безповоротно змінили хід історії, а самого Гагаріна зробили найпопулярнішою людиною на планеті. Тоді його заслужено порівнювали з Христофором Колумбом і іншими видатними людьми, що відкрили нові перспективи для розвитку цивілізації.

У цій атмосфері загального тріумфу нікому і в голову не прийшло, що сам по собі цей, безумовно, сміливий чоловік навряд чи б досяг таких висот, якби не титанічна праця вчених, що завершилася у результаті польотом Востока-1.

Дивно, але факт, виявляється серед фахівців, причетних до історичної події, була ціла команда вихідців з Чернігівщини.

Розповідаємо, хто ці люди та що вони зробили для освоєння космосу.

Сергій Корольов

Безумовно, заслужено-перший в цьому списку — головний конструктор Сходу-1, видатний вчений в галузі ракетно-космічної техніки — Сергій Павлович Корольов.

Він народився в Житомирі, але дитинство провів на Чернігівщині, в Ніжині, на батьківщині його матері, яка походила з місцевої купецької сім'ї.

Тут Сергій безтурботно жив з трьох років під опікою дідуся й бабусі, тут вперше й побачив літак, на якому сам Сергій Уточкін здійснив показовий політ над містом. Ця подія сталася 4 червня 1911 року та справило незабутнє враження на маленького Сергія, змусивши повірити, що для людини нічого неможливого немає.

“Ніжинський” період в житті майбутнього генерального конструктора закінчився у 1914 р. Перша світова війна розорила його діда, купця Москаленко, Сергій переїхав з рідними в Київ і в Ніжині більше ніколи не був. Однак на Чернігівщині про Корольова пам'ятають і вважають своїм земляком.

Микола Кибальчич

Микола Іванович Кибальчич народився у 1853 р. в невеликому чернігівському містечку Короп. Батько його був священником і хлопчика теж віддали в духовну семінарію. Однак, мабуть, вже тоді в тихій на вигляд дитину жив бунтарський дух.

Микола, попри вмовляння рідних, покинув училище й вступив до Новгород-Сіверської гімназії. Пізніше він навчався в Санкт-Петербурзі на інженера, потім на лікаря, але в підсумку став революціонером.

1 березня 1881 р. бомба, зроблена Кибальчичем, смертельно поранила імператора Олександра II, а самого винахідника привела на ешафот.

Під час недовгого слідства, сидячи у в'язниці, Кибальчич на декількох листках паперу зобразив свій дивовижний літальний апарат, намалював його схему, описав принципи польоту та дав характеристику палива.

Після революції ці записи були опубліковані й вивчені фахівцями, багато з яких вважали апарат Кибальчича прототипом першого космічного корабля. 

Кажуть, що саме ця книга сильно надихнула юного Сергія Корольова, коли він навчався в одеській гімназії.

Василь Будник

Василь Сергійович Будник, один з засновників вітчизняного ракетобудування, народився у 1913 р. в містечку Семенівка на Чернігівщині.

Кар'єру інженера Василь Будник починав як льотчик-конструктор у 30-ті роки в Московському авіаційному інституті. Під час війни він працював в КБ Ілюшина, де займався реактивними літаками. Після закінчення війни протягом декількох років він був заступником Сергія Корольова в НДІ-88. Потім в Німеччині вивчав німецькі напрацювання в ракетобудуванні. У середині 50-х Будник працював головним конструктором на знаменитому "Південному" й по праву вважається одним з його "хрещених" батьків.

 

Василь Сергійович Будник — академік АН СРСР, доктор технічних наук і професор дожив до глибокої старості та помер у 94 роки в Дніпропетровську, де й похований на Запорізькому кладовищі.

 

Юрій Колосков

Юрій Олександрович Колосков народився у 1924 році в Чернігові. Під час війни навчався в Москві, де закінчив школу й вступив до Московського вищого технічного училища ім. Баумана. Ще під час навчання у виші, Колосков увійшов до групи практикантів, яка була направлена в СКБ Королева, це і стало визначальним у його житті.

Починаючи з 1948 р. Юрій Олександрович входить в "команду" головного конструктора, виконуючи відповідальні роботи по контрольним випробуванням виробів КБ, перед їх посиланням на полігон.

Слід зауважити, що створення перших балістичних ракет Р-1 і Р-2, що поклали, по суті, початок вітчизняному ракетобудуванню, відбулося багато в чому завдяки інженерному генію Юрія Колоскова.

Згодом Юрій Олександрович був провідним конструктором ракет "Супутник", "Восток", “Восход”, важких супутників "Протон-1,2,3 і однойменної ракети-носія.

З кінця 60-х і до останніх днів життя Юрій Колосков був залучений при запусках станцій "Зонд" і "Місяць", космічних спускальних апаратів — "Венера" ​​та "Марс" і багатьох супутників зв'язку.

Юрій Мєзєнцев

Юрій Борисович Мєзєнцев народився в Харкові, але в школу пішов в Чернігові. Правда, закінчити її він не встиг, оскільки почалася війна й сім'я переїхала до Уфи. У 1944 р. Юрій повернувся до Чернігова та продовжив навчання в школі, яку в підсумку закінчив із золотою медаллю. У 1947 р. він вступив до Ленінградського військово-механічний інститут, звідки вийшов з Червоним дипломом і був направлений в КБ Глушка.

Тут талановитого хлопця примітили й незабаром він вже працював заступником начальник відділу по створенню рідинно-реактивних двигунів, які власне й стояли на ракетах "Восток" і "Восход", виводили на навколоземну орбіту станцію "Союз".

Хто знає, яких би успіхів досяг Юрій Борисович в інженерії та скільки б користі приніс вітчизняній науці, проте в 36 років він раптово помер від серцевого нападу.

Юрій Мєзєнцев нагороджений державними нагородами за участь у запуску першого супутника Землі і Востока-1, його ім'ям названо кратер на Місяці.