Цікаві історії про щедрівки

22. January 2020 Inna Hananova

З прадавніх часів щедрівки на Україні дуже шанувались і їх з нетерпінням чекали в першу чергу діти, адже це є унікальна можливість вдягнути красиві речі та піти щедрувати. Далі розповість ichernihivets.

Історія чернігівських щедрівок

Сучасний Чернігів не втрачає цю традицію і щороку, на різноманітних вулицях міста можна зустріти веселі компанії, котрі ходять в гості чи то до кожного в під’їзді, чи то до знайомих, чи до рідних. Тоді, ввечері 13 січня, прекрасне місто стає ще прекрасніше і наповнюється певною новорічною магією. А на Красній Площі в цей час гуляння та веселощі, святкове катання на ковзанці, теплі напої і просто привітна атмосфера. Городяни дуже полюбляють такі дні. Та кожне свято має багато цікавих фактів з історії, про які ділі й піде більш детально мова.

Отже, щедрують в Україні, як вже було сказано вище, ввечері 13 січня і ця дата з року в рік не змінюється. Щедрувати прийнято в основному дітям і молодим людям. Ті, котрі вже досягнули більш поважного віку мають лишитись вдома та приймати гостей.

Це не лише шановане народне, але в той же час і церковне свято. Інша назва його – Меланки. В цей день кожна господиня має приготувати смачні наїдки на стіл і напекти смачних пиріжків та інших смаколиків для щедрувальників. Не можна нікому відмовляти, адже це може накликати біду на родину. Тому приймати варто всіх і чим більше прийде гостей, тим більше щастя та благополуччя буде в родині.

Правила та традиції щедрівок

Щоб щедрувати, малі діти вчать красиві пісні та віршики, які в народі називають щедрівками. А от ті, котрі трошки старші і вже самостійно ходять веселими компаніями, мають неодмінно водити «козу». Це весела традиція і коза має весело витанцьовувати та грати головну роль в маленьких виставах, які показують щедрувальники в кожному домі. Чому саме коза? А от тут все просто і є досить символічне та логічне пояснення. Колись, коли у слов’ян не було християнської віри і наші предки були язичниками, вони вірити в те, що коза приносить родючість, багатство та врожайність. Саме тому під час щедрівок, коли прийнято бажати щастя та радості в кожному домі, варто побувати там і козі. Не важливо про ще буде сцена, та в кожній сцені коза має вмерти і воскреснути. Саме це символізує циклічність процесів відродження в природі і приносить радість в кожен дім.

До прийняття християнської віри молоді люди, які ходили гуртом щедрувати, після того, як закінчували обходити всі господи села, збирались на роздоріжжі і вже там урочисто спалювали дідуха, брались за руки і стрибали через багаття. Це все потрібно було для того, щоб відігнати від себе нечисту силу. Адже слов’яни вірили в те, що вогонь очищує і відганяє нечистих від людей.

От такі от цікавинки про наше улюблене та відоме з самого дитинства свято. Ми нащадки наших предків і тому маємо неодмінно слідувати традиціям, які вони передали нам і яких навчили. А якщо цікаво про те, як це колись проходило, варто розпитати про все у своїх бабусь та дідусів. Вони розкажуть про красиві зими, про веселі колядки та щедрівки і про те, як раділи кожній зірочці на небі. 

8