Звичайно, Чернігову є чим похизуватися серед історико-культурних цінностей та споруд. Саме стародавніх будівель та храмів у цьому місті дуже і дуже багато. Та, можливо, найбільш яскравим та відомим можна назвати Троїцько-іллінський монастир. Про нього далі і піде мова. Далі розповість “Я чернігівець”.
Історія монастиря
Це не просто храм, це цілий комплекс храмів, які розмістились на найвищій точці Болдиної гори. Перша частина – власне Іллінський монастир – була споруджена в період від 9 до 18 століття. А от вже друга частина – Троїцький монастир – було споруджено порівняно не так давно, в 1677-1780 роках. Сьогодні вони об’єднались на одній території в єдиний неповторний комплекс.
Існує легенда про те, що ще в 1069 році його побудував відомий монах Антоній, але Іллінська церква (саме таку тоді назву носив монастир і вона розміщувалась біля входу у підземелля печер, що в Болдиній горі) була повністю зруйнована в 1239 році нашестям орди Батия. Та віруючі не лишили все просто так, а відбудовували храм знову та знову. З часом будівля набула форму трибанного храму. Саме такий тип будівель був найбільш розповсюдженим в козацьку добу.
Стосовно Троїцького монастиря, то його звели не просто так, а за ініціативи відомого політика – Лазара Барановича, який у 1672 році переїхав до Чернігова із Новгород-Сіверського.
Таку грандіозну споруду стало можливим побудувати тому, що в часи її зведення в підпорядкуванні монастиря було багато кріпаків, які, власне, і займалися цією справою. Саме тому весь комплекс викликає захоплення і по сьогоднішній день своїми розмірами та величчю.
На території комплексу є власний склеп, де поховані представники знаті Чернігова. Серед них є такі відомі особистості, як: Філарет Гумілевський (архієпископ і дослідник історії України), багато членів роду Милорадовичів та Кочубеїв. Також всередині є мощі таких святих, як Феодосія Углицького та Лаврентія Чернігівського. А в околицях Троїцько-іллінського монастиря є могила Леоніда Глібова, Григорія Щербини, архієпископа Чернігівського та Ніжинського Антонія. Власне, це далеко не повний перечень тих відомих особистостей, які удостоєні честі покоїтись на цьому святому місці.
В історії цього спорудження були часи, що він слугував не як храм Господній, а як університет. Все через те, що тоді це було мало не єдине місце, де була власна друкарня і ціла бібліотека. В цій бібліотеці було розміщено близько 11 000 різноманітних книг, які були дуже цінними. Та коли помер Григорій Потьомкін, який особливо піклувався про це місце, монастир знову змінив свій статус і став домом архієпископа. У 1918 році Троїцький монастир закрили, натомість лишили Іллінську церкву як храм для прихожан.
В роки Другої світової війни Троїцько-іллінський монастир, як і більшість будівель того часу, сильно постраждав від воєнних дій. Але в 1988 році його було відновлено.
Сьогоднішній стан
Сьогодні тут і резиденція архієпископа української православної церкви, і є діюче духовне училище. Кожен бажаючий може прийти сюди на служіння, щоб піднятись на дзвіницю, щоб звершити якийсь духовний обряд (хрещення, вінчання). Словом, Троїцько-іллінський монастир, на перший погляд, може здатись звичайним храмом, який просто красиво збудували. Але, якщо трошки зануритись в історію, можна знайти багато цікавого та захоплюючого.
