Home Blog

Справжні люстри з Італії для люксового інтер’єру

0

Навіть звичайна люстра не лише освітлює приміщення, а й створює затишок та прикрашає кімнату. Що ж до італійських світильників з кришталю та сяючого муранського скла, то вони нададуть вишуканості та стилю будь-якій вітальні в Чернівцях.

Особливості італійських світильників

Справжнім італійським світильникам не потрібна реклама. Стильний дизайн, розкішний вигляд та неперевершена якість подачі світла є результатом поєднання традицій старовини та сучасних напрямів у мистецтві. У Чернівцях можна  купити люстри Італія в інтернет магазині м. Києва. 

Італійські майстри надають перевагу природним матеріалам: дереву, металлам, кераміці, кришталю, тканинам, пір’ю тощо. Кожна така люстра – це витвір мистецтва. 

В італійських освітлювальних пристроях основа з металу може поєднуватись з натуральним деревом та кристалами Swarovski. Іноді основа з кованої бронзи несе на собі рослинну композицію, виконану з муранського скла, яке має ефект живої квітки. 

Підвіски з кришталю можуть доповнювати скляні чи керамічні елементи або ж виступати соло, створюючи водоспади зі світла, які звисають на довгих шнурах з металу. 

Стилі, що завоювали популярність

Люстри з Італії вдало доповнять приміщення будь-якого дизайну, адже їх виробляють не тільки з дотриманням класичних канонів. Лише класичні люстри італійські майстри робили до 1980-х років минулого століття. Та потім стався потужний спалах цікавості до тогочасного мистецтва, і майстри почали створювати люстри з врахуванням побажань покупців.  

Сучасні італійські люстри, виконані майже у всіх художніх стилях, подобаються людям не менш, ніж класичні варіанти. Купити люстру у Києві з доставкою можуть як мешканці столиці, так і чернівчани.

Пост-модернізм

Пост-модерністські світильники у стилі “мемфіс” характеризуються унікальністю геометричних форм і яскравими кольорами. Представниками цього стилю є Альдо Россі та Маріо Ботта, які працюють для бренда Artemide.

Кітч

Ще один з яскравих напрямів італійських художників – це кітч, або, як його ще називають, антидизайн. Це стиль-виклик, сповнений іронії й поєднання найрізноманітніших матеріалів, кольорів та фактур. Люстри цього стилю мають помітний вигляд та можуть встановлюватись у найнезвичайніших місцях. 

Покупцям, які не люблять експериментів сподобаються класичні люстри італійських майстрів, а також світильники, виконані у стилі арт-деко, поп-арт,  хай-тек і органічний дизайн. 

Автострахування для виїзду закордон в Чехію: як оформити в Чернігові

0

Чимало українців з початком повномасштабної війни змушені були покинути рідні домівки та виїхати закордон. Адже в Україні майже не залишилося безпечних місць. Для того, щоб чернівчанам подорожувати до Чехії та інших країн Європи, варто оформити страховка на авто в Чехію, яка дозволить уникнути збитків від непередбачуваних ситуацій.

Для чого потрібна зелена карта

Зелена карта є автоцивілкою, яка діє за межами України. Тобто, таким чином ви можете застрахувати свій транспорт та у випадку необхідності отримати відшкодування майнових збитків чи шкоди, завданої життю і здоров’ю.

Головною відмінністю української страховки від страхування у країнах Європи є відсутність чітко встановлених лімітів відшкодування шкоди. Тоді, як  в українських страхових полісах зазвичай сума відшкодування не перевищує 200-300 тисяч гривень.

При цьому кожна країна має свої встановлені ліміти страхового відшкодування. Радимо ознайомитися з ними, коли плануєте подорож закордон.

Куди звернутися в Чернігові для оформлення автострахування

Якщо ви бажаєте швидко та без лишніх заморок оформити зелену карту в Чернівцях, радимо скористатися сервісом онлайн страхування «GREEN TRAVEL». Тут ви зможете швидко оформити всі документи за привабливими цінами й до того ж отримати кваліфіковану юридичну консультацію у випадку необхідності.

Головною перевагою сервісу є те, що ви можете замовити «Зелену карту» онлайн та отримати оригінали документів шляхом безкоштовної доставки. Також можна самостійно забрати страховий поліс з пунктів самовивозу одразу ж в день замовлення. Окрім цього вартість послуг в «GREEN TRAVEL» є значно нижчою, ніж в інших офісах чи під час оформлення страховки на кордоні.

Оформлення страховки онлайн займе у вас буквально декілька хвилин. Для цього необхідно заповнити форму на сайті GREEN TRAVEL та оплатити послугу. В компанії є можливість доставки документів закордон, тому потрібно вказати графу «потрібна доставка закордон» і ви якнайшвидше отримаєте документи в Чехію.

Страховка «Зелена карта» покриває збитки, якщо ви станете винуватцем аварії закордоном. Однак, розмір відшкодувань залежить від того, в якій країні трапилося ДТП. Тобто відповідальним за відшкодування є національне бюро країни, на території якої трапився страховий випадок. А порядок виплат встановлюється нормами місцевого законодавства. В зону дії страхового пакета входять всі країни Європи та Молдова.

Як жив Чернігів за часів Гетьманщини

0

Військове повстання Богдана Хмельницького докорінним чином змінило життя Чернігова. Місто, повідомляя сайт ichernihivets, стало центром спочатку козацької сотні, а потім і полку. Все почалося в 1648 році, коли до стін міста підійшло велике козацьке військо. Міщани відразу перейшли на бік нової сили, а польський гарнізон і шляхта закрилися в замку. Та просто «пересидіти» не вдалося: через кілька тижнів облоги гарнізону довелося здатися.

Полковий устрій Гетьманщини

«Військо Запорізьке», Гетьманщина була поділена на полки. Полки – одночасно військові територіальні підрозділи і адміністративні округи. Чернігівський полк займав північ сучасної Чернігівської області. Тут одночасно проживали декілька тисяч чоловік – вони і формували полк.

В ті часи бути козаком було не тільки «модно», а й економічно вигідно. Козаки не тільки мали право на приватну власність, а й не платили податки в казну. В найкращі часи Гетьманщини «козачилися» всі підряд: міщани, селяни, шляхта.

Служба в козацькому війську не тільки давала великі привілеї, а й була небезпечною. Особливо ризикували чернігівські козаки: їх полк прикривав козацьку державу від територіальних домагань Литви. Війна в цьому прикордонному регіоні велася майже безперервно.

В липні 1651 року під Ріпками зійшлися війська литовського гетьмана Януша Радзивіла та першого чернігівського полковника Мартина Небаби. На жаль, литовці тоді взяли гору, а Мартина Небабу вбили. Поранений і оточений ворогами, хоробрий козак відбивався до останнього подиху! Януш Радзивіл був приголомшений такою відвагою, тому розпорядився поховати полковника з військовими почестями. Литовці захопили козацькі прапори. Частина прапорів збереглася до наших часів. Знаходяться штандарти в одному зі шведських музеїв. 

Натхненні перемогою, литовці вирушили брати Чернігів. Але наступник Небаби, полковник Подобайло добре підготувався, тому у загарбників нічого не вийшло. Кілька років полковник вів успішні військові дії, доки не загинув у 1654 році. Поховали мужнього лицаря в Іллінському монастирі.

В 17 столітті воїни Чернігівського полку брали участь у кримських та чигиринських походах проти татар і турків. Це були дуже виснажливі походи, що коштували численних втрат особового складу. Так, під час тільки одного Чигиринського походу загинуло 287 козаків. Слава про подвиги чернігівських козаків вийшла далеко за межі їх полку.

Особливо прославилися Яків Лизогуб та Василь Дунін Борковський. Після смерті останнього по Чернігову пішли чутки, що він перетворився на вампіра. Повірити в це, звичайно важко. Скоріше за все, такі чутки були інспіровані московитами, щоб спаплюжити честь уже мертвого полковника. Яків Лизогуб керував козаками, коли вони разом з московитами штурмували турецьку фортецю Азов. Як відомо з історії, в 1696 році цей штурм завершився удачею.

Багато чернігівських полковників ставали гетьманами. Так, до найвищої сходинки в ієрархії козацької держави дійшли Іван Самойлович, Дем’ян Многогрішний, Павло Полуботок. Гетьманом став і чернігівський писар Іван Скоропадський.

Павло Полуботок та його скарби

Одним з найвідоміших чернігівських полковників був Павло Полуботок. Він став очільником полку в 1705 році завдяки Івану Мазепі. На превеликий жаль, у трагічні для України 1708-1709 роки Полуботок підтримав московського самодура, бо вважав що той дотримається своїх обіцянок щодо забезпечення прав козаків.

У 1722 році, коли помер Скоропадський, Полуботок став наказним, тобто тимчасовим гетьманом. Цар заборонив обирати нового гетьмана, грубо порушивши тим умови козацької автономії.

Павло Полуботок намагався врегулювати це питання. Для цього він з декількома представниками генеральної старшини відправився до Петербургу. Там цар заарештував Полуботка та рік протримав за гратами.

Перебуваючи у в’язниці, Полуботок захворів. Імператор запропонував допомогу свого лікаря. Але український гетьман відмовився, сказавши, що для чого йому таке життя, коли він не може принести жодної користі Вітчизні. Зустрівшись з царем, Полуботок сказав: «Скоро Господь розсудить Петра і Павла». Наче у воду дивився… В грудні 1724 року Полуботок помер. Через деякий час після нього помер і цар.

Павло Полуботок відомий не тільки своєю діяльністю, а й незліченними скарбами. Як кажуть легенди, перед поїздкою до Санкт-Петербургу гетьман перевіз все золото до одного з англійських банків та склав заповіт, згідно з яким повернути гроші можна після того, як Україна стане вільною.

Будь-яка легенда завжди заснована на історичних реаліях. Полуботок був неймовірно багатою людиною. Про це засвідчили царські офіцери, що описували майно гетьмана. Відомо, що Полуботок мав 5 шабель, вкритих золотом і сріблом, 7 карет (дві вкриті позолотою), діамантові підвіски, золоті ланцюги, золоті та срібні ложки та виделки та ін. Царські жандарми знайшли у полковника мішки зі срібними монетами. Сукупна вартість цього багатства – 25 тисяч срібних рублів. Але достеменно невідомо, чи це були особисті гроші Полуботка, чи гроші усього полку.

Полуботок, як і інші полковники, отримував за свою роботу маєтки. Доходи з цих маєтків і були зарплатнею очільника Чернігова. Серед джерел доходу була і господарська діяльність, зокрема міжнародна торгівля.

Чи дійсно скарби Полуботка лежать в англійських банках? Цьому питанню ми присвятимо окрему статтю.

Міське життя Чернігова в часи Гетьманщини

А тепер перейдемо до не менш важливого питання – особливостей місцевого самоврядування Чернігова в часи Гетьманщини. Всі очільники держави, починаючи з Богдана Хмельницького, проводили послідовну політику підтримки українських міст. Магдебурзьке право, «привите» Чернігову польськими королями, добре узгоджувалося з основними принципами козацької держави. 

Вся держава стояла на «трьох китах»: особистій свободі, виборності посадових осіб та самоврядуванні населення. Засновник української держави, Хмельницький затвердив першого війта Чернігова козацької доби – Івана Скіндера.

Надалі всі гетьмани намагалися підтримувати Чернігів. Вони вирішували фінансові проблеми міста, коли самі чернігівці не могли самостійно впоратися з ними. Гетьмани затвердили права городян володіти млинами на річках Стрижень і Білоус, приміськими землями і сіножатями. 

В останній третині 17 століття українську державу спіткала велика трагедія – Руїна. Країна була поділена на Лівобережну та Правобережну. Ці дві частини вели постійні війни як між собою, так і з ворогами – поляками, татарами і, звичайно, з московитами.

Руїна лише зачепила Чернігів, не зруйнувавши його повністю, як інші міста. В 1662 році до міста підійшли орди татар. З невідомих причин вони не стали штурмувати місто, а лише пройшлися по околицях і спустошили Іллінський монастир.

Перепис населення 1666 року

В 1666 році прислані з Московії чиновники вирішили здійснити перепис населення Чернігова. Метою цього перепису не було точне з’ясування кількості «людського ресурсу». На людей московитам було «плювати з високої гори». І, як ми бачимо по сьогоденню, за 350 років нічого не змінилося.

Метою перепису 1666 року було з’ясування чисельності осіб, що могли сплачувати податки. За цим переписом, в Чернігові було зафіксовано 314 дворів міщан. В кожному дворі тоді мешкало 7-8 осіб. Неважко підрахувати загальну чисельність населення – до 2500 осіб. Це були міщани. Скільки було козаків, шляхти і духовенства, точно підрахувати неможливо, адже це були привілейовані верстви населення.

Бідних міщан майже не було: перепис зафіксував тільки 12 дворів «убогих» жителів. 

У «професійному розрізі» Чернігова більше всього було крамарів, шинкарів та дрібних торговців. Частина міщан займалися сільським господарством, інші поєднували різні заняття.

В 1721 році був проведений ще один перепис населення. В місті на той час був 631 двір. Серед всіх міщан було 178 бобилів, тобто бідних людей. За даними попереднього перепису, бідних дворів було тільки 12. «Руський мир» показав себе у всій красі! В місті проживало близько 4 тисяч осіб.

Місцеве самоврядування другої половини 17 – кінця 18 століття

Основою місцевого самоврядування як і раніше було Магдебурзьке право. Містом управляв центральний орган – магістрат, який складався з суду і ради. Магістрат знаходився в ратуші, де зберігався прапор і печатка міста. З одного боку прапора було намальовано герб, а з іншого – знаний біблійний сюжет Господнього Преображення. Вибір такої сцени був не випадковим – головним храмом Чернігова вважався Спасо-Преображенський собор.

Головою магістрату був війт, у нього були заступники – бурмистри. Кількість бурмистрів була невеликою, від 3 до 5. Бурмистрами могли бути тільки райці. Райці – це «депутати місцевої ради». Їх обирали з міщан на 3 роки. Були так звані «постійні» райці. Вони відповідали за різні напрямки роботи магістрату – санітарний стан, ціни в торгівлі, міську скарбницю, податки.

Членами міського суду були лавники. Не виключено, що функції лавників виконували райці та бурмистри. Війта та членів магістрату обирали серед знаних міщан середнього достатку, не молодше 25 і не старше 70 років. Кандидат на посаду повинен бути совісним, розсудливим, добропорядним, грамотним та бажано знайомим з правом.

Війта обирали на зборах «поспільства». На цю посаду претендували переважно бурмистри. На збори приходили всі авторитетні міщани: райці, бурмистри, представники цехів, найвідоміші купці (всього до 100 чоловік). В виборах городського голови не могло приймати участь духовенство та козацтво. Ці люди хоч і проживали в місті, але не належали до міщан.

Розвиток ремесла в Чернігові

Козацькі гетьмани постійно стимулювали розвиток ремесел. У другій половині 18 століття у місті було 8 цехів: гончарний, шаповальний, ткацький, ковальський, пекарський, різницький, шевський і кравецький. 

Кожен цех мав свої символи – прапор, «цешку» і «сукно». «Цешкою» називали предмет, що символізує конкретне ремесло. «Сукном» накривали померлих членів цеху. Цехові прапори мали різні кольори, на них були зображені святі, символи професій та ін. Яскравий приклад: пекарі мали прапор жовтого кольору, на якому були намальовані чотири паски, булка і калач. У цехів були власні приміщення – в них ремісники збиралися для вирішення робочих питань і просто для того щоб відпочити. 

На цьому основний розгляд історії Чернігова козацької доби закінчено. Наступну статтю присвятимо культурному розвитку міста в часи Гетьманщини.

Злет та падіння Чернігівського князівства

0

Чернігівське князівство – частина Київської Русі, а згодом і окреме державне утворення. Правила князівством спочатку династія Рюриковичів, а з XIV століття Гедиміновичів. Крім Чернігова, повідомляє ichernihivets.com, в склад князівства входили Стародуб, Новгород-Сіверський, Путивль, Брянськ, Морівськ, Хоробор та інші. 

До 11 століття князівством правили в основному прислані зі столиці воєводи та місцева знать. У 1024 році чернігівським князем стає тмутороканський правитель Мстислав. Тмуторокань розташовувалася на місці теперішньої станиці Таманської (Кубань).

Після правління Ярослава мудрого на чернігівський престол сідає його син Святослав. Саме з Святослава походить чернігівська династія Рюриковичів.

Любечський з’їзд та початок династії Ольговичів

Деякий час Черніговом правив Володимир Мономах. Крім Чернігова, він володів ще Переяславом та Києвом. В 1097 році відбувся Любечський з’їзд. Метою з’їзду було припинення міжусобиць та об’єднання військових потуг окремих князівств в боротьбі з половцями. Цей з’їзд формально узаконив феодальну роздробленість Київської Русі. Кожен князь мав володіти тільки тими землями, якими володів його батько і не претендувати на землі свого сусіда. Ініціатор з’їзду, Володимир Мономах, отримав Переяславль, Суздаль і Ростов, Сіверщина включно з Черніговом дісталася Олегові і Данилу, синам Святослава Ярославича, онукам Ярослава Мудрого. Вони започаткували нову династію – Ольговичів.

Згодом Чернігівське князівство спіткала велика неприємність: воно розділилося на три частини з центрами власне у Чернігові, Новгород-Сіверському і Муромі. Незважаючи на це, авторитет чернігівських правителів зберігся, вони утримали за собою титул великих князів.

Військові походи та експансія чернігівських князів

Впродовж довгого часу Чернігів був політико-економічним і культурним центром давньоруської держави, а князі Чернігова володіли Києвом. Останнім місцевим князем, що одночасно володів «київською булавою», був Михайло Всеволодович (1238-1246).

Чернігівські князі постійно воювали з половцями, намагалися поширити свій вплив у бік Дону, Нижнього Поволжя, Кавказу й Тмуторокані. 

У цих військових походах половці були то союзниками, то ворогами князів. Один з походів на половців висвітлений у знаменитому літературному джерелі – «Слові о полку Ігоревім». Оскільки похід був невдалим, Тмуторокань згодом відійшла до Візантії. 

Після цього чернігівські князі перемкнули свою увагу на білоруські землі, поставивши у васальну від себе залежність Полоцьке князівство. Була ще й спроба поширити свій вплив на Великий Новгород, проте вона, на жаль, завершилася невдачею.

Період занепаду Чернігівського князівства

Починаючи з першої половини 13 століття відбувається поступовий занепад Чернігівського князівства. Чернігівські князі боролися з іншими правителями за Київ та Галич. Ситуацію погіршувала феодальна роздробленість самої Сіверщини. В 1223 році відбулася знаменита битва на Калці. Об’єднане русько-половецьке військо було вщент розгромлене переважаючими силами монголо-татар. Для давньої руської держави це була справжня трагедія, адже вона підтвердила перевагу монгольського військового мистецтва над руським. Під час битви на річці Калці загинуло чимало князів. Зокрема, поліг смертю хоробрих і Чернігівський князь Мстислав Святославович. Тому не дивно, що 18 жовтня 1239 року в Чернігів увійшли монголо-татари. Тодішній князь Мстислав Глібович, втік в Угорщину, а його наступника, Михайла Всеволодовича, вбили загарбники. Чернігів занепав, а центр Сіверщини перемістився до Брянська.

Звільнення від монголо-татар

Більше 100 років Чернігів перебував під владою монголо-татар, поки у 1355-1356 роках його не звільнили війська литовського правителя Ольгерда Гедиміновича. Територія колишнього Чернігівського князівства увійшла до складу князівства Литовського.

Подвійна зрада московитів та середньовічні Л/ДНР

У 1496 році землями Сіверщини став володіти московитський князь Семен Можайський. Щось не поділивши з московським князем Іваном III, він попросив політичного притулку у литовського князя Олександра Казимировича, а останній надав чернігівські землі «для годування».

Через 4 роки Семен Можайський чинить ще одну державну зраду і передає свої землі до складу Московії. Як кажуть, той хто зрадив один раз, обов’язково зробить це ще. Сама собою напрошується паралель з сучасними Л/ДНР – висновки робіть самі. Історія завжди повторюється. Лише потрібно навчитися бачити це.

У квітні 1500 року в Чернігів увійшли війська загарбників. В 1503 році було підписано мирний договір, за яким майже всі землі Сіверщини ввійшли до Московії. 

Через 4 роки відбувся ще один військовий конфлікт між литовцями і московитами. Після цього до литовської держави повернулося лише місто Любеч.

В черговий раз Сіверщина змінила власника через 100 років. В 1618 році землі колишнього князівства стали частиною Речі Посполитої. На його місті поляки організували нову адміністративну одиницю – Чернігівське воєводство.

Містичний Чернігів та український Дракула

0

Чернігіву понад 1000 років. Тому не дивно, що північна столиця України оповита ореолом містичних таємниць та легенд. Частина з них пов’язана з козацьким полковником та Генеральним обозним Василем Дуніним Борковським. Він був неординарною особистістю, знав 12 мов, доклався до створення архітектурного вигляду Чернігова, побудувавши чимало церков. Саме тому, інформує сайт ichernihivets, колишній соратник Мазепи заслуговує щонайменше на одну статтю.

Чернігівський полковник Василь Дунін Борковський – нащадок данських шляхтичів, майже внучатий племінник принца Гамлета. Не всі знають, що саме він мав стати гетьманом замість Івана Мазепи, а став лише одним із його заступників. Кажуть, що після смерті Дунін Борковський перетворився на вампіра. Чи так це насправді? Давайте розбиратися.

Легенда про українського Дракулу

Згідно чернігівської легенди, на початку 18 століття в місті почали зникати люди. Казали, що їх викрадав упир – померлий кілька років тому полковник Василь Дунін Борковський. Ще за життя його почали пов’язувати за нечистою силою: до церкви не ходить, вдень його майже не видно, працює переважно вночі, а ще володіє таємними знаннями. Він випиває з людей всю їхню кров, а мертві тіла скидає в криницю біля свого маєтку. 

Згодом чутки почали обростати більш страхітливими деталями: з’явилися очевидці, які «бачили» як покійник виходив з могили у стіні Єлецького монастиря, сідає в карету, запряжену чорними кіньми та їде до свого маєтку. А там виходить і вказує рукою на ту саму криницю.

Чутки збурили городян, тому у цю справу втрутився місцевий архієпископ Іоанн Максимович. Зібравши хресну ходу, священник зустрів упиря на Червоному мосту та осінив карету хресним знаменням. Коні від цього здибилися, а карета впала у води річки Стрижень. Після цього люди пішли до поховання полковника та загнали покійнику в груди осиновий кілок – традиційний засіб боротьби з вампірами. Цю легенду через багато років записав нащадок архієпископа, Володимир. 

Генеральний Обозний

Скільки правди в цій історії? Для відповіді на це питання треба заглибитися в біографію половника. Про життя Дуніна Борковського відомо небагато. Натомість більше інформації про його походження. Батько, Каспер Борковський, був польським полковником, який загинув під час воєн Богдана Хмельницького. Разом з батьком вбили майже всю сім’ю – вижити вдалось лише малому Василю. 

Наступні 20 років в житті Борковського-молодшого – суцільна таємниця. Після цього він з’являється спочатку на Січі, а потім і в Гетьманщині. Він був не тільки розумний, а й несамовито багатий. Це й дало привід чуткам про зв’язок Дуніна з нечистою силою. 

Під час гетьманування Івана Самойловича Дунін Борковський іде на підвищення – стає Генеральним обозним. Це була друга посада в державі після гетьмана. Генеральний обозний «брав в руки булаву» у випадку смерті або тяжкої хвороби очільника держави. У наш час Голова Верховної ради керує країною у випадку смерті чи відсторонення Президента. Після втечі Віктора Януковича виконуючим обов’язки Президента став Турчинов.

Козацька старшина підписує донос на Самойловича та просить дозволити позбавити його влади. Першим у цьому доносі розписався саме Василь Дунін Борковський. Самойловича та його синів заарештували та відправили до Сибіру. Замість його до виборів наказним гетьманом став Дунін Борковський. На виборах Дунін Борковський програв ставленику московитів – Івану Мазепі. Не зважаючи на це, своєї влади Борковський не втратив. Саме завдяки йому за зразком Києво-Могилянської академії був побудований Чернігівський колегіум. 

У 1702 році, за 7 років до Полтавської битви Дунін помер і був похований у Єлецькому монастирі. Архієпископ написав покійнику хвалебну епітафію, «вірному сину Церкви та меценату». 

Петро Перший і його інформаційна спецоперація

Незадовго до Полтавської битви до Києва «з дружнім візитом» прибув Петро Перший. Петро поділився зі своїм товаришем Мазепою планами про адміністративну реформу, згідно якої Гетьманщина позбавлялася своє автономії. Імовірно, саме тоді Мазепа прийняв рішення перейти на бік шведів. 

Але Мазепа і Карл XII програли, а Петро сильно розлютився. Мазепі оголосили анафему – церковне прокляття, Батурин спалили, всіх мешканців, включно з жінками і дітьми вбили. Було знищено Запорізьку Січ, знищували навіть могили. 

Петро кинувся наздоганяти Мазепу в Туреччину. Там царя взяли в полон, йому ледь вдалося відкупитися. Після цього кровожерливий правитель вирішив поквитатися з соратниками Мазепи. Дісталося і покійному Дуніну Борковському. Спочатку видалили епітафію, а потім знищили і саму могилу. Покійного оголосили упирем. Ось така інформаційна спецоперація. Як бачимо, за 300 років методи Москви не змінилися. Тому пам’ятаймо історію – вона застерігає від помилок у теперішньому і майбутньому.

Ортопедичне взуття для дітей

0

Стопа людини – це перший амортизатор, який пом’якшує ударне навантаження під час ходьби та бігу, тому від її здоров’я залежить здоров’я колінного, тазостегнового суглобів та хребта. Якщо склепіння стопи ослаблені або неправильно розвиваються, то вони не можуть повноцінно виконувати свою функцію, що призводить до швидкого зношування суглобів та різних хвороб хребта.

Для правильного формування склепінь, зміцнення зв’язок, які їх утримують та створення міцного фундаменту майбутнього здоров’я всієї опорно-рухової системи дитина з першого кроку повинна носити тільки ортопедичне взуття для дітей, яке має низку особливостей.

Відмінність ортопедичного взуття

Взуття з ортопедичними властивостями виготовляється з урахуванням того, що формування склепінь стопи відбувається в процесі зростання та розвитку дитини, тому що у новонародженої дитини стопа абсолютно плоска. Дитяче ортопедичне взуття має ряд особливостей, що відрізняють його від звичайного взуття:

  • Каблук Томаса, подовжений з внутрішньої сторони, захищає стопу від завалювання всередину. Висота підборів залежить від віку дитини:
  1. 5 мм – для дітей ясельного віку;
  2. Не більше 10 мм – для дітей дошкільної групи;   
  3. Не більше 20 мм – для школярів;
  • Широкий об’ємний підбор, у якому пальці не наповзатимуть один на один. Літні моделі з відкритим носком можуть мати кілька ремінців, за допомогою яких можна відрегулювати ширину носка;
  • Міцна еластична підошва з термопластичної гуми (ТПГ), термополіуретану (ТПУ), полівінілхлориду (ПВХ), термоеластопласту (ТЕП) має достатню здатність до згинання, вона надійно захищає стопу від плоскостопості. При цьому слід розуміти, що надто м’яка підошва не пом’якшуватиме ударне навантаження під час ходьби по нерівній дорозі. Зимове взуття виготовляється з підошвою товщиною від 1 см, так як воно має надійно захищати від холоду. Також підошва може мати рельєфний протектор, що забезпечує міцне зчеплення з дорожнім полотном, щоб зменшити ризик падіння на слизькій дорозі;
  • Ортопедична устілка з супінатором в області поздовжнього та поперечного склепіння, з поглибленням під п’ятою для її фіксації, з бортиками по краю устілки для стійкості стопи. Для виробництва дитячих ортопедичних устілок використовуються різні матеріали – натуральна шкіра, спінений (вулканізований) латекс, мікрофібра та гіпоалергенний термософт. 

Всі ці матеріали, з низькою масою, достатньою гнучкістю та високою зносостійкістю, водночас абсолютно безпечні для організму дитини. Для захисту стопи від попрілостей та запалень багато моделей мають антибактеріальне просочення, яке перешкоджає розмноженню мікроорганізмів усередині взуття.

Лікувальне взуття, яке використовується при корекції серйозних патологій, виготовляється індивідуально. Устілка може мати кілька спеціальних клинів, які підкладають у місцях порушень. Якщо стопа завалюється всередину, то клин розташований широкою частиною з внутрішньої сторони, якщо нога вивертається назовні, то широка частина спрямована до зовнішньої сторони стопи;

  • Завищений задник, який захищає від вивихів та підвивихів. Навіть домашнє взуття має бути із задником. Для дитини, у якої відбувається формування склепінь стопи, носіння взуття без задника, в якому нога ковзатиме, не рекомендується.

Правила вибору

Щоб взуття було зручним і не провокувало різні порушення, обов’язково треба враховувати, де його носитимуть, у яку пору року, а також особливості стопи та наявність патології. Як вибрати якісну модель підкаже лікар-ортопед або консультант ортопедичного салону:

  • Взуття для щоденного використання має бути зручним, відповідати порі року, правильно підібране за розміром. У таких черевиках найчастіше є профілактична ортопедична устілка, яку за необхідності можна замінити устілкою, що максимально відповідає особливостям стопи конкретного користувача;
  • Для занять спортом необхідне взуття з м’якою еластичною підошвою, що забезпечує якісну амортизацію. Вона повинна добре поглинати удари, пом’якшуючи цим навантаження на хребет і суглоби;
  • Зимові моделі повинні бути на досить товстій підошві з теплою внутрішньою підкладкою – з флісу або хутра;
  • Літні моделі із застібкою типу «Velcro» допоможуть навчити дитину самостійно взуватися;
  • Взуття для корекції плоскостопості має підбиратися спеціалістом, який проведе повне обстеження та визначить особливості взуття у кожному конкретному випадку. Він може порекомендувати виготовлення тільки індивідуальної ортопедичної устілки або повністю черевика.

Часто батьки цікавляться, де придбати якісне дитяче взуття з ортопедичними властивостями. За такими моделями не варто ходити на ринок. Найправильнішим рішенням буде звернутися в спеціалізований ортопедичний салон, де ви знайдете не тільки якісне взуття, а й безліч інформації про те, як вибрати модель, як доглядати за взуттям, як визначити розмір.

 Як визначити розмір

Якщо ви купуєте взуття на сайті Ortocomfort.ua, то особливу увагу треба приділити визначенню розміру.

Щоб точно підібрати розмір, треба зробити наступне:

  1. Поставити ногу на аркуш паперу та обвести його олівцем, розташованим перпендикулярно поверхні;
  2. До отриманого відбитка треба додати по 0,5 см з боків і виміряти відстань між найвіддаленішими точками по вертикалі та горизонталі;
  3. Отриманий результат порівняти із даними розмірної таблиці та підбирати модель, яка повмістю відповідає вимірам.

 Яку модель вибрати

Найпопулярніші моделі, представлені в інтернет-магазині – це моделі від провідних вітчизняних та зарубіжних виробників:

  • Orthobe (Україна);
  • Ortofoot (Україна);
  • Sursil Ortho (Україна);
  • Ecoby (Україна);
  • Valgus (Україна);
  • 4Rest-Orto (Турція).

Всі ці моделі виготовляються із високоякісних матеріалів – шкіри, замші, тканини. Над розробкою дитячих моделей працюють відомі модельєри, які обов’язково враховують сучасні модні віяння.

Скільки коштують дитячі черевики, сандалі чи чобітки можна дізнатися на сайті. Таке взуття не може коштувати надто дешево, але будь-яка ціна повністю окупиться зручністю під час руху, правильним розвитком та здоров’ям стопи.

Де у Києві купити кросівки за доступною ціною?

0

Кросівки – це універсальне взуття, яке ніколи не втратить своєї актуальності. Як мінімум одна пара кросівок повинна бути як і в жіночому, так і в чоловічому гардеробі. Різноманіття моделей кросівок вражає, проте через великий асортимент взуття можуть виникнути труднощі з вибором. Тому пропонуємо ознайомитися з порадами, які допоможуть підібрати та купити кросівки в Києві.

Як вибрати зручні кросівки?

Кросівки як спортивне взуття повинне відповідати багатьом критеріям. Насамперед, зручність. Будь-які кросівки повинні бути комфортними, легкими та невідчутними на нозі. Ходьба чи заняття спортом у такому взутті принесе суцільне задоволення.

На комфорт кросівок впливає багато нюансів:

  • розмір;
  • матеріал, з якого виготовлене взуття;
  • дизайн;
  • підошва.

Розмір – це найважливіший критерій вибору взуття. Кросівки не повинні тиснути чи бовтатися на нозі. Взуття неправильного розміру не лише викликає дискомфорт, але й може призвести до багатьох проблем зі здоров`ям. Обирайте кросівки вашого розміру. Якщо ви замовляєте взуття онлайн та не маєте можливості поміряти його, виміряйте довжину стопи в сантиметрах та вкажіть результат консультантам магазину, які підберуть вам кросівки вашого розміру. 

Матеріал кросівок також впливає на їх зручність. Рекомендуємо вибирати взуття з натуральних матеріалів, які забезпечують циркуляцію повітря, відводять зайву вологу та не спричиняють потіння. Кросівки з безпечних та якісних матеріалів ви знайдете в онлайн-магазині “Extremstyle”.

При виборі кросівок також рекомендуємо звертати увагу на якість підошви. Від неї залежить довговічність взуття та комфорт під час носіння. Для активних занять спортом пропонуємо вибирати кросівки з невеликим рельєфом, для прогулянок та щоденного використання підійдуть підошви без рельєфу. 

Користуючись цими порадами, ви гарантовано придбаєте якісні та зручні кросівки, які приноситимуть задоволення під час ходьби. 

Асортимент жіночих та чоловічих кросівок у магазині “Extremstyle”

Купити кросівки в Києві за доступною ціною ви можете в магазині “Extremstyle”. На сайті магазину доступний величезний каталог як і жіночих, так і чоловічих кросівок. Широкий асортимент дозволить вам підібрати кросівки як і на кожен день, так і для заняття спортом і не тільки. 

“Extremstyle” пропонує кросівки найкращих виробників, які гарантують якість та довговічність взуття. Усі моделі виготовлені з високоякісних матеріалів та відповідають усім стандартам. За допомогою зручного фільтру в каталозі ви за декілька кліків зможете підібрати ідеальну пару кросівок, яка задовольнить усі ваші потреби. 

Рятували людей та експонати. Як історичний музей Чернігова пережив облогу міста

0

Співробітники Чернігівського історичного музею під час російської навали рятували експонати, а будівля стала сховищем для мешканців міста. Більш детально про це на сайті ichernihivets.com.

Під час російської навали Чернігівський історичний музей ім. В.В. Тарновського став сховищем не лише для історичних експонатів, але й для мешканців міста.

Історію про те, як музей разом з чернігівцями пережив вторгнення окупантів, і чому сьогодні його можна вважати «хрещеним батьком» дівчинки Мирослави, Суспільному розказали його працівники.

На стражі музею

За словами співробітниці музею Олени Трухан, з перших днів війни їх головна задача була зберегти якомога більше експонатів. Зброя, коштовності, вироби з золота… Але найбільш за все вони переживали за унікальну парцеляну ХVIII століття, вироблену на першій в Європі порцеляновій мануфактурі «Мейсон».

Старовинна парцеляна. Фото: Суспільне Чернігів

Під час облоги міста, аби врятувати експонати, частина співробітником разом з директором залишилися у музеї, від бомбардувань ховалися у підвалі. До себе вони пускали й місцевих мешканців, які теж шукали сховище. Інколи, за словами музейників, в будівлі одночасно перебувало до тридцяти людей.

Прихисток у музеї знайшла й жінка, яка була на дев’ятому місяці вагітності. За неї всі дуже переживали, розповідає заступниця директора Олена Троянчук. На щастя її вдалося доставити у пологовий будинок, де вона народила дівчинку, яку назвали Мирослава. Ось таке у нас «дитя підвалу», жартують співробітники музею, який для немовляти фактично став «хрещеним батьком».

Нова колекція 

Поки що виставкові зали пусті, але співробітники вже готуються до роботи. Кажуть, такою, як була, музейна установа не буде – змінився навіть сам дух будівлі. До того ж готується нова експозиція, присвячена нинішній російсько-українській війні, зокрема героїчній обороні Чернігова.

Медальйон воїна. Фото: Суспільне Чернігів

В новій колекції є вже перший експонат – пошкоджений кулею медальйон у вигляді монети. Його знайшли в селі Количівка, де точився важкий бій під час оборони міста. Скоріш за все він належав одному з українських воїнів, розповідає заступник директора Максим Блакитний. Наразі доля власника цього оберігу невідома. Судячи з пошкоджень, він або був поранений, або, нажаль, загинув, захищаючи рідну землю.

До нової колекції також ввійдуть речі, які залишили після себе російські загарбники: військова форма, георгіївські стрічки, посуд, їжа, особисті речі та багато іншого. Весь цей «крам» музейники збирали по навколишніх селах: Ягідному, Лукашівці, Количівці та Терехівці.

Пам’ять для нащадків

Для Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського це далеко не перша війна, адже це одна з найстаріших музейних установ нашої країни. Датою заснування музею вважається 14 (26) листопада 1896 роки. Як повідомляється на його офіційному сайті, на сьогодні Чернігівський історичний музей є одним з найбагатших в Україні на експонати. А завдяки його працівникам, у цій війні він не лише зберіг всі свої колекції, а, навіть, отримав нову експозицію.

І колись, через багато років, в цьому музеї вже нові робітники будуть розповідати новим поколінням українців про героїчну боротьбу їх пращурів з загарбниками і окремою главою цієї історії буде розповідь про оборону Чернігова навесні 2022 року.

Як визначитися з вибором тютюну для кальяну?

0

Смаки у всіх різні, це стосується і вибору тютюну. Але незважаючи на це, є кілька основних моментів, на які варто звертати увагу. Завдяки цьому вийде набагато швидше визначитися та подбати тим самим про свій відпочинок.

Жителі Чернігова можуть замовити все для кальяну, смачний тютюн, зокрема в інтернет-магазині https://smoky.in.ua/uk/. Це постійна якість, оригінальність та гарантія за доступними цінами.

Вибір кальянного тютюну

Від нього залежить аромат диму, смак та післясмак під час куріння кальяну. Який тютюн найсмачніший? Цей критерій визначається особистими уподобаннями кожного. Але, важливо не тільки це, враховуйте:

  • якість тютюну;
  • вибір перевіреного бренду з хорошою репутацією. Краще завжди віддавати перевагу оригінальній продукції;
  • консистенція. Наприклад, вологе листя довше зберігає густий ароматний дим, який так люблять під час куріння;
  • приємний запах. Суміші з різким хімічним ароматом краще не купувати;
  • міцність. Новачки вибирають легші сорти. Вже далі можна експериментувати із міцністю;
  • мета куріння. Наприклад, легкі сорти розслаблюють, а міцні бадьорять;
  • смак.

Якщо труднощі з вибором все ж таки залишилися, тоді можна проконсультуватися з фахівцем. У «Smoky Shop» працюють справжні професіонали.

Виробники високоякісного тютюну

Топовими вважаються такі сорти.

  1. Продукція від українських виробників «Virginia Gold». 80% – це преміум-сорт, який відрізняється казковим ароматом, відмінними показниками жаростійкості. Це середній за міцністю варіант, тютюн відрізняється природною насолодкістю та відповідним післясмаком.
  2. У тютюні «Oriental» мінімум нікотину. Такий варіант вважається ідеальним для новачків. Після куріння відчувається м’який смак.
  3. Більш міцним вважається сорт Berley. Користувачі відзначають терпкий та насичений смак.
  4. Для любителів сміливих експериментів, чогось незвичайного та новенького підійде «Maryland». Його використовують для створення міксів. Листя сорту характеризуються середньою міцністю. Їх легко наситити за допомогою натуральних ароматизаторів. Таке поєднання допомагає краще розкрити смак тютюну.

Замовлення тютюну онлайн – переваги вибору

Вибираючи, де купити курильний тютюн для кальяну, варто звернути увагу на ресурси, де є все. Наприклад, у «Smoky Shop» зібраний багатий та різноманітний вибір тютюну, але при цьому є ще й кальяни, вугілля, аксесуари та інші елементи. Зробити замовлення онлайн на одному порталі – це завжди зручно, вигідно та комфортно.

Чимало користувачів вибирають «Smoky Shop». Це легко пояснити такими перевагами:

  • якісний та різноманітний товар на будь-який смак завжди є в наявності;
  • відправлення відбувається в день замовлення;
  • доступні та низькі ціни;
  • програма лояльності для постійних клієнтів – кешбек. Зареєстровані користувачі одержують градації від витраченої суми на всі товари, крім кальянів. Це унікальна нагода.

Кожен індивідуально вирішує, який смак тютюну вибрати, яку міцність, наприклад. Єдине, важливо робити замовлення в перевіреному інтернет-магазині з оригінальною продукцією. «Smoky Shop» якраз є таким місцем – порталом з усім необхідним для куріння кальяну.

Сімейне життя на війні. Як військовий та медпрацівниця з Чернігова зберегли кохання під обстрілами

0

Сергій та Марія зустріли початок війни в Чернігові, без вагань вони встали на захист Батьківщини, і в кожного з них був свій фронт

Війна – це завжди випробування. І українці кожен день демонструють, що вони здатні не лише давати жорстку відсіч ворогу, але й зберігати у своїй душі найщиріші та найтепліші почуття до своїх близьких та рідних.

Історія, яку 44-річний Сергій Довбиш та його 29-річна дружина Марія Крепостна розповіли Суспільному, саме про це.

Більш детально на сайті ichernihivets.com.

Обличчям до війни

Сергій та Марійка мешкають в Чернігові. До війни він працював в діагностичному центрі, вона – у відділенні кардіології обласної лікарні.

Як тільки подружжя усвідомило, що Росія пішла на Україну війною, вони без зволікань встали на захист країни. І у кожного був свій фронт.

У Сергія багаторічний військовий досвід – 25 років служби в армії. Тож його вибір був очевидний: спочатку він командував ротою обласного військкомату, згодом його перевили до новоствореного підрозділу 21 окремого стрілецького батальйону на посаду заступника командира батальйону.

Тим часом відділення Марії з кардіологічного фактично перетворилося на реанімаційне.

Вперше свято без квітів

Найстрашнішим днем російського наступу, для Марії стало 3 березня, коли лише за годину до лікарні привезли півсотні людей. За її словами, кожен раз, коли привозили нових поранених, в неї мимохіть виникала думка – хай би це був не її чоловік.

Сергій всіляко намагався підтримувати контакт з дружиною, аби вона менше хвилювалась. Він розумів, що будуть проблеми зі зв’язком, тому мав кілька мобільних з різними сімками. Знаходив машини, щоб дістатися до коханої, чи хоча б передати їй вітання. Проте 8 березня так і не зміг приїхати. Побачив Марію лише 9 березня. Привіз їй у відділення прапор та вибачився, що вперше вітає без квітів. Лише потім зізнався, що саме 8 березня він потрапив під мінометний обстріл.

З вірою у перемогу

Зустрічі з чоловіком додавали сил Марії та допомогали пройти суворі лікарняні будні, адже почасти приходилось працювати в надскладних умовах – без опалення, води та електроенергії. Якось, за словами Марії, світло вибило прямо під час операції, коли пацієнт перебував під наркозом, і в неї було лише дві-три хвилини, щоб встигнути все підключити до генератора. Такі ситуації загартовують, каже вона.

Для Сергія це вже шоста війна, з таким досвідом він був готовий до будь-яких ситуацій. Каже, головною метою для нього весь цей час було не допустити втрат в його батальйоні та зробити так, щоб всі хлопці повернулися до своїх домівок живі та здорові.

 Сергій та Марія. Джерело: архів Марії Крепостної

Сергій та Марія переконані, що Україна переможе, і вже мають плани на мирний час. Кажуть, сім’ї треба поповнення.

Такі історії кохання раніше можна було побачити лише в кіно. Сьогодні ж їх пишуть прості українці. І допоки нашу країну будуть боронити такі Сергії та Марійки, перемога завжди буде на боці України.